Такі да. Бо у ній читача готують до останніх рядків.
Прелюдія завжди потрібна....

Бо література покликана говорити про вічне. Гріх актуальності - смертний гріх для митця, чи принаймні смертельний. Спочатку подію треба перетравити, до вітру нею сходити, а потім уже писати про неї....

Бабуся дуже хотіла, аби я вивчився грати на скрипці. Не вдалося. Але деякі музичні терміни я запам'ятав. Отож перший вірш - дімінуендо. Другий - крещендо. Але у рядках не вистачає внутрішнього ритму, того самого, що робить просто рядок однорядковою поезіє...

Молодець!...

У рядках губиться ритм і зміст...

якось србую цей рецепт
їдучи в поїзді
може і мене задурманить?....
...

це страшно коли все сіре, сама часто про таке думаю. а ще мені подобається коли ідуть з нізвідки у нікуди, сама так часто ходжу ювірш, звичайно песимістичний, з свіжорозлитою кров’ю та свіжозрубаною головою, але оскільки зелений мій уюблений -я підтримую ...

ба навіть тисячі рецензій - по одній на кожну з вахтерш!
я закохався в цей твір, і це - однозначно!
це ж треба, - мало не цілу епоху окреслити в невеликій оді!
але ж ні, вельмишановний авторе, прошу вибачення, це не ода - а мало не епопея!
Епопея Вахт...

Оскільки це - верлібр, напишу римовану рецензію.
Матерія поезії прозора.
Майстерність - очевидна. І найбільш
про інь і янь розкішно.
гарний вірш....

Vita, дослухайтесь до пана Вяцека і не звертайте уваги на рецензії деяких, не дуже кольорових, рецензентів. Ви надзвичайно талановита і вірші Ваші класні. Головне - не зупинятись. Вдосконалюватись і шліфувати свою поетичну майстерність. У Вас велике майб...