Лежу на дивані...годину...дві...Вивчаю кут,що пристосувався навпроти мене. Він такий холодний,самотній,хоч і сонячне проміння туди попадає,та його тим зовсім не прикрашає.
... А я від нього нічим не відрізняюсь,така ж одна-єдина,така ж нікому не потрібна... |