Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Навчи мою душу сміятися.

(Рецензія на твір: Зіпсоване Кохання, автор: ART)

Ти смієшся? Смієшся! Ти це вмієш. А я ні. Ти мені тисячу раз говорив,що це не тяжко,просто треба володіти своїми почуттями. А я не вмію. Я вже давно не сміюся,не радію,не володію почуттями. А знаєш чому? Ні,не знаєш. А я тисячу раз говорила чому. Ну нехай,скажу ще тисячу перший раз: ти забрав всі мої почуття. Я не проти,бери,все бери,бери що хочеш. Я все тобі віддам,що тільки зможу.
Але ти забув віддячитися,ти забрав все тобі потрібне і пішов...Мені багато від тебе не треба,я не вибаглива. Будь тільки зі мною,не тікай,не іди з моїми почестями до іншої.
Але ще навчи мене сміятися. Адже усмішка--це святе для мене. І її ти у мене забрав.
Постає несміле питання:що ти мені залишив? І це знаю. Ти залишив душу. Одну-єдину...таку самотню...таку облиту сльозами...Забирай! І її забирай! Навчи її не плакати,не боліти,не нити за серцем,якого ти забрав першим.
Я тобі все віддаю,бо я собою вже не можу володіти. Мої сили вичерпані.
Навчи мою душу сміятися,і світ стане для тебе тепліший.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038964033126831 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати