Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51553
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Не стільки про текст, скільки про враження

(Рецензія на твір: Попелюшка без шансу, автор: Margarita)

Так, все що нижче, можливо, зовсім мало стосується тексту як такого, який він створений автором; це перш за все - про той текст, який прочитався мені (тобто думка є неприпустимо суб'єктивною).
При всій щирій повазі до текстуальної вправності (о, так!), шановна Маргарито, як на мене, Ви перегнули цю чарівну палицю, можливо, навіть переламали її навпіл. Передали цій куті якогось гіркотного, аж нудотно-гіркого меду. Навіть не тому, що шкодування за Попелюшкою пролунало мені засудженням і навіть (дещо зловтішним) вироком, ні, не тому; хто з нас не бачив отих нещасних і вельми старанних ковалів власної недолі? Чи ж ми самі не вдаємося до вправ у такій майстерності - власноруч знедолитися? Можливо, тому препарувати на анатомічних столах текстів варто лише себе, але ніколи - інших? Не знаю; але ні, не тому.
А ось чому: якщо майстриня аж така от жахливо нещасна бідачка, закапелок її брудний, позбавлений естетики та смаку, порохнявий, "трішечки зламаний" та з ароматом "нещодавнього тютюну" - з огляду на таке ЛГ, який знає, що всі ми прагнемо щастя, а його пошуки - квиток в один кінець, знає, що руки розповідають про нас усе, а руки свої бачить найчастіше, - як такий ЛГ міг довірити свої руки та свій повний релакс такій майстрині? Та навіть не це! - головне, що в дівчини занедбані нігти та подряпані руки (а під час манікюру клієнт бачить руки майстра більше за власні, еге ж. і ці руки клієнтові все-все розповідають, що зараз станеться з його власними руцями). Пригадалася фраза в К.С. Льюїса: "Как же он поверил ему, когда у него акулья пасть, и он такой
наглый, и никогда не глядит тебе в лицо?" (це слова дівчини, між іншим, хоча автор. зрозуміло, чоловік і вельми розумний). Ой, слушне запитання...
Це все, як на мене, свідчить не стільки про дослідницьку хоробрість ЛГ, скільки про його алогічність (можливо, це так звана "жіноча логіка" - адже після висновку про дешеву рибку й погану юшку ЛГ все одно хапається за дешеву рибку, аби за півгодинки нарікати на погану юшку). А це. своєю чергою, руйнує довіру до всіх міркувань і гіпотез щодо Попелюшки.
Можливе, звісно, і ось таке тлумачення цього доволі вправного з технічної точки зору тексту (якщо це не есей, а художня проза, то чому ж ні?). Мені воно, даруйте, видається не позбавленим підстав. Отже, Попелюшка без шансу - це не майстриня. Немає ніякого салону, не існує ніякої нещасної дівчини-манікюрши; майстриня - то душа Вашого ЛГ. Ось вона яка! - тому-то життя її (салон і закапелок у ньому) - ось таке, "трішечки зламане", з ароматом тютюну, розбитим дисплеєм, пилом на полицях і всіма іншими негараздами.
Знаєте, я Вам вдячний, Маргарито. Іноді читаєш текст - і сприймаєш виключно те, про ЩО йдеться, а сам текст як такий, як полотно, структура, мова, стиль тощо - лишається поза увагою. Ви змусили мене розглянути цей шар. Це гідно поваги!
З вдячністю та повагою, Максим

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042407035827637 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати