Дуже сумбурно

it is great!

© анонім, 16-11-2007

До речі, про Гоголя. Вчора був у Арсеналі на дискусії "Гоголь як метафора" Там наші письменники розмовляли саме про "шинель", Гоголя-Українця, Шевченка і Гоголя та таке інше. Мені сподобалося. А головне - на цю дискусію прийшло під три сотні глядачів, які майже дві години слухали, як письменники розмовляють. Що робиться у світі? Куди ми котимося? Люди ходять на розумні дискусії! Гвалт!
Щодо книжки:
Спочатку блохи. Розумію, що це махання кулаками після бійки, але все-таки. Барабаша ви назвали гетьманом, коли він був всього лише кошовим отаманом. Але найцікавіше - наведений вами вірш про Інбер, який буцімто належить Єсеніну, має іншого автора - це український режисер Олександр Муратов, той що зняв "Гонки по вертикалі". Принаймні пан Муратов твердить, що це його вірш, я сам про це читав. До речі, дякую за автора "народної морської прикмети".
Тепер щодо книжки. Дуже цікаво було прочитати її саме з цієї точки зору - чим Микола Гоголь відрізняється від Ніколая Гоголя і відповідно Антон Санченко відрізняється від Антона Санченка (що це у вас ім'я таке, що однаково пишеться обома мовами? Негаразд :) Можу погодитися, що якби ви продовжували писати російською, стали б іншим письменником. Сто процентів. Ви - дуже сильний лірик. Ваша мова неймовірно сценічна. І в українській частині творчості ці риси розвинулися найкраще. Вас би записати на аудіо-книгу - це було б щось.
Але українці, на жаль - поети. Тому з великою формою у нас ментальні проблеми. Ви, щоправда, тут не грішні, оскільки великої форми у книзі немає. Але ви все одно поет, тут немає про що говорити і можете навіть не виправдовуватися, все одно буду наполягати - поет :) Окрім оповідань я уважно читав передмову і насправді можу з нею погодитися. Сильно пахне Конецьким. Враховуючи це, мої думки знову повернулися до вашого ГЕЙ. Оце б його дописати - могло б вийти дуже цікаво. Єдине, що розрідити трохи, але про це я вже писав. Ваш стиль та покладений на епічну розповідь з заземленням на побутовий сюжет... Здається, це було б нове слово в українській літературі. Добре бути українським літератором - можна сказати нове слово. Англійцям, росіянам чи французам це вже давно не світить.
Отже від книжки отримав задоволення, дякую, хоч і розумію, що вона не для пересічного читача - надто специфічна, навіть я не все зрозумів (не в сенсі термінів, а в сенсі посилань на дрібні події, постаті та т.ін.)
Дякую вам за те, що примусили на кілька днів стати моряком.
Пишіть, бо ми (читачі) того варті
М.Гоголь

© анонім, 12-09-2007

Нє, а чому тоді усіх невинних школярів затавляли вчити листа Бєлінського до Гоголя? Так що критики теж у шкільну програму потрапляють. Більш того, вони ту програму укладають. Не так давно з подивом довідався, що оту "формулу" вивчення української літератури Котляревський-Квітка-Глібов, Шевченко - кобзар, Франко - каменяр винайшов Сергій Єфремов. Я завжди думав, що це комуністи вигадали, щоб назавжди відвернути дітей від української літератури, а вони лише скористалися роботами цього шановного пана-критика. Тож не так все просто з критиками :).

А на Гоголя ображатися справді гріх. Он Ваш тезко Микола Васильович увесь другий період своєї творчості стьобався над росіянами, а вони не тільки не образилися, але й усі, якщо вірити Достоєвському, його Шинель пиміряли :)

ЗІ. Щодо російських текстів. Так, Ваша думка цікавить. Якби я продовжив писати російською, мабуть вже писав би інакше, ніж у тій книжці. А може й ні. Кожна мова інакше спрямовує думку. Наприклад, матюки в українській виглядають штучно :)

© анонім, 11-09-2007

І знов здоров! Повертаємося до старої позиції - я типу нападаю, ви типу захищаєтеся. Тоді беру усі ходи назад, можна вважати, що я нічого не писав, а ви відповідно не читали. Щодо моєї позиції як читача - цілком згоден. Я читач і не більше і саме в цій іпостасі кручуся на сайті. Щоправда читач кваліфікований - принаймні я сам себе так позиціоную. Тому власне готовий з вами дискутувати тільки в цій площині. Якщо ви хочете посперечатися на теми інших творів - будь ласка, я ж пишу відгуки і на Камаєва, і на Бережного, і взагалі на всіх, на кого встигаю. І, до речі, там ви мені хвоста притискаєте час від часу. Так що тут усе на рівних. А у вашій творчості - де діватися? Ви - автор, я - читач і нема на те ради. Я не літературознавець і не готовий дискутувати за межами конкретного тексту.
Щодо кількості повторів - іноді й трьох недостатньо, а іноді двох вистачає - тут ви маєте рацію, однак банерно-рекламна ситуація, як на мене, навпаки - розсереджує увагу читача, тому він вимагає щільнішого впливу. Але це моя особиста думка, не більше.
Щодо решти - випросив у Мирослави вашу книжку, зараз студіюю із великим задоволенням. Знайшов пару бліх у словнику. Дуже сподобалося ліричне оповідання (не знаю, чи останнє, бо ще не дочитав його до кінця) Ви принароджений лірик - а може, це я лірик, тому так реагую на цю складову? Треба сказати, що ваші українські оповідання мені здалися сильнішими за російські - може, це знову в мені грає патріотизм? А може, тому що минуло багато років і ви прогресували.
Дочитаю до кінця - якщо дозволите, напишу свої враження. Тільки давайте не будемо ображатися на скромного Гоголя за те, що він має нахабство щось там радити. Не слухайте ви мене! Собака гавка - вітер носить. Жоден автор ніколи не цінував своїх критиків, і правильно робив. У нас робота така невдячна. Тому, власне, в історії залишаються письменники, а не критики. Так що тут і настає справжня справедливість і умови зрівнюються на дистанції.

© анонім, 11-09-2007

Ну, про повторити тричі - це класики до епохи телевізійної й банерної реклами писали. На другому повторі я зіваю, не третьому перемикаю канал або йду на інший сайт. Нема в мене часу повторити тричі, особливо в інтернеті. Навіть це оповідання для нету завелике, хоча воно менше 5000 слів. А ви пропонуєте його ще збільшити.

Я бачу вихід в експлуатації якихось добре відомих мотивів, до сприйняття яких читача вже підготували наші класики, наше кіно, мультики, естрада і таке інше. Те, що вже сидить в підкорці. Звичайно, можна не вгадати, чи читав конкретний читач "Кам'яного господаря", але натяків йому розсипано достатньо. Не читав, нічого страшного, зачепить щось інше, може мультик про Нільса пам'ятає.

Щодо сумбуру, калейдоскопу подій, в яких читач не встигає розібратися, а вже починається інша, то я, власне, робив це цілком свідомо. Варто прочитати хоча б першу частину назви "Шалений день, або Весілля Фігаро". Все має наростати, як сніжний ком, щоб ніч на КПП виявилася шаленою. Власне, нічого нового в цьому нема, за таким принципом написано більшість новел "Декамерона" й знято більшість комедій П'єра Рішара. Я готовий дискутувати не щодо невірності цих принципів, а тільки щодо того, наскільки гарно вдалося їх втілити.

Ви вкотре приймаєте за впертість деякі розбіжності в наших поглядах, в тому числі на класиків, щодо яких ми вже визначилися в попередніх дискусіях. Я готовий сприймати будь-яку критику, яка дозволить покращити оповідання, не перетворюючи його в роман :)

Куриленко і так введений на початку, ви пропонуєте потім потроху лякати ним читача час від часу, як у трилері. Але тоді втрачається елемент несподіванки і кам'яний господар виявляється взагалі зайвим.

ЗІ. Дискусія відбувається дещо в нерівних умовах. Ви начебто читач а, я начебто автор, і обговорювати ми маємо лише моє оповідання.
Я б із задоволенням обговорив помилки оповідання, яке закінчується фразою "Українські жінки полонених не беруть" з точки зору сучасного читача, як його собі уявляю я. :)

З повагою,
А.С.

© анонім, 07-09-2007

Зрозуміло, що я читав "Пружину" і "Кварцевий генератор", на останній навіть рецензію писав. Але гадаю так: якщо ви розраховуєте на те, що усі читачі вашого оповідання читалі попередні і запам'ятали, хто є хто - ви помиляєтеся. Читач - на диво незосереджена особа. Він швидко забуває, тому класики радили повторювати тричі, щоб читач зрозумів. Якщо ви розраховуєте, що це оповідання піде у одній книжці з попередніми і ви матимете гарантію, що читач в курсі - інша справа. Але це буде тільки тоді, коли вийде книжка. Тому порадив би (зрозуміло, якщо ви визнаєте поради, як ні - то ні) так от, порадив би до кожного опоідання ставитися так, наче читачів бачите вперше. Біди не буде. А у цьому оповіданні головна моя претензія була до того, що ва не вдалося загнати героя у глухий кут і створити постійну небезпеку у вигляді Куриленка. Оце - справжня проблема. Тому що без цього не виходить пружини. Справа не в тому, щоб вводити героїв поступово, а в тому, щоб створити у читача враження невідворотнього лиха. Антоне, я так до вас прискіпуюся тільки тому, що бачу величезний потенціал і у стилі, і у матеріалі. Зараз так ніхто не пише. Ви маєте вирішальну перевагу, оскільки усе це бачили не по телевізору, а пережили самі. Тому за вами - майбутнє. Тільки не будьте таким упертим. Упертість - це чудово, вле упертість заради упертості - безперспективна. Наша спільна задача - досліджувати сучасного читача і розуміти, на що його можна зачепити. Тільки так. Посилаємо сигнал, міряємо відповідь, корегуємо сигнал - і так до появи стійкого результату. З вашим талантом, пане Антоне, треба вже задавати моду в сучасній літературі, а там царюють всілякі карпо-дереші, пробачте, що згадую проти ночі. Це ж ганьба. До речі, оце я почув, що КСД видав "Село не люди", яке зайняло друге місце на "Коронації слова". Я сам був експертом конкурсу і скажу вам - це далеко не карпа. Це література. А значить, не все так погано. Так що нормальні книжки матимуть попит в Україні - тільки при умові коли автори не будуть наполягати на своїх недоліках, а мірятимуть відгук - як у радіолокації.
Оце перечитав і злякався - уявив, як ви мене влупите за подібну зухвалість. Але то нічого - я згоден потерпіти. Тим більше, що цей відгук читатиме дуже мало людей, так що ані ваш, ані мій авторитет не постраждає (сподіваюся :)
Отже справа не в Капелі, хоч його дійсно треба персоналізувати. Справа у створенні обставин невідворотнього піздєца. Тоді оповідання складеться.
Щиро
М.Гоголь (не курсант)

© анонім, 07-09-2007

Дякую за критику. А Ви "Пружину" й "Кварцевий генератор" читали? Справа в тому, що майже всі герої не дуже нові, щоб вводити їх поступово. Капель - так, новий. Можливо, варто розповісти про нього докладніше. Подумаю.

Але сидіти на КПП і боятися якогось Куриленка завчасно - не в курсантськіому характері, це точно. Неприємності переживаються в порядку надходження :)

А.С.

© анонім, 07-09-2007