

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	826
Творів:	12461
Рецензій:	19279

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ми з VAIO про гармонію і почуття міри

(Рецензія на твір: Гей! Додатки. Розділи, що не увійшли до першої частини., автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)

Якщо текст не закінчений, знімаємо усі свої слова щодо композиції. У мене залишається тільки запитання - а чим же воно закінчиться, VAIO моргає, натякаючи на весілля, бо вважає весілля не найгіршим фіналом, їй видніше - все-таки дівчинка. А я гуляв своє весілля, багато чужих і не можу сказати, що це фінал. Утім більшість жіночих романів закінчуються весіллям - це як швартовка, логічне, бажане і часто невідворотнє закінчення. Оптимізм такого закінчення полягає в тому, що воно одночасне є початком, створенням нової сутності. Отже, хай буде весілля (звичайно, якщо Еріка не заперечує, може, у неї негативний досвід, от у мене на весіллі влітку було так жарко, що самогонка нікого не брала - скільки не пий, а всі тверезі, оце була проблема!) Але завершуючи цикл звернень до автора і його улюбленої Еріки, мушу (а може не мушу, а маю, а може й навіть вимушений, хоч насправді хочу чи то бажаю звучало б краще - однак у "маю" є відчуття невідворотності - мовляв, і хотів би, але щось всередині штовхає, якесь внутрішнє відчуття справедливості та гармонії.) А ви, часом, не знаєте, чи немає десь і інтернетрях словника херсонського морського сленгу? Дуже мені "бунація" припала до смаку. Але то таке, як то кажуть, зупинка дії. Давай, діє, розгортайся далі, не тягни душу. І тому мушу зауважити, що до композиції у мене самі собою виходять претензії - відступи від основної розповіді (незалежно від того, яку розповідь ви вважаєте основною) так от, ці відступи плутають читача, оскільки ви стрибаєте від одного до іншого, не повертаючись до своєї гавані. Це одне. А друге - ваш улюблений прийом - перераховувати події, імена, асоціації та таке інше. Чудовий прийом, але коли він трапляється надто часто, ще й без суттєвих перерв, починає напружувати. У першу чергу мене, VAIO на це чхати, бо вона комп'ютер і любить гортати інформацію сюди-туди. Мені здається (тут я наполягатиму на "здається" бо, на щастя, не маю монополії на істину) Так от, здається мені, що подібні відступи треба розріджувати простою дією, діалогами та таким іншим. Інакше читачеві буде важко (зрозуміло, якщо він не VAIO)
Так от на цьому слові, власне, бувайте здорові. Як хочете - врахуйте, а не хочете - ігноруйте. В обох випадках ви матимете рацію, бо це у торгівлі клієнт завжди правий, а у літературі читач завжди - дурень, він ніколи не може зрозуміти всієї глибини авторського задуму і нюансів стилю. Втім уважний читач - рідкісний птах, його і почути не гріх, не кажучи вже про те, щоб прислухатися.

Та звичайно, вставляйте, для того і писано. За сідеро та камору дякую - особливо за камору, тому що легко запам'ятати. Дядько і хлопець - це феноменально, слово честі! Жолдаку вірити складно - він уже й сам забувається, що кому бреше. Бажаю успіхів і залишаюся вашим постійним читачем.
М.Гоголь

:) Дякую. Спочатку про сленг. Дещо писав про нього такий собі Дмитро Лухманов. "Жизнь моряка" називається книжечка. Взагалі дуже цікаво, не тільки про дубки, він і на англійських кліперах встиг попрацювати і цікаво пише. Вона у 80-ті видавалась, здається ленінградське якесь видавництво.

А словник таки є, хоча я його ні разу не бачив. Богдан Жолдак казав мені, що у 80-ті італійці спеціально профінансували лінгвістичну експедицію з Київського університету на Чорне море, щоб вони той сленг позаписували. Не певен, що його значними тиражем видавали, мабуть університетська друкарня. Але шукати його треба не в неті, а в універі, або у Вернадського.

що пам'ятаю
якір - сідеро
трюм - камора
топсель - баба-фіга :)
дядько й хлопець - боцман і матрос відповідно

Щодо надто частих асоціацій - може бути, згоден. Можна чимось розрідити. Навіть здогадуюся, чим.

Щодо стрибків у сторону, я чесно попередив читача про "синдром обманутих сподівань" :) Як тільки читач починає думати, що знає, що буде далі, я просто намагався змінити платівку.

А, за Городецького спасибі. В цього романа є ще один додаток, який я не публікував - відгуки читачів ( я їх сумлінно збирав) так таких бліх набралося багато, але я їх усі подаю в цьому розділі "помічених неточностей, скарг та пропозицій" . Якщо дозволите, я Ваш відгук про Городецького туди вставлю.

А.С.

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.00977802276611 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design