Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50953
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: То було "воно", автор: Nina)

© Максим Т, 11-11-2017
"Я впевнена, ніхто не повірить, що людина пам’ятає епізоди того періоду свого життя, коли вона ще й говорити не вміла." - не кращий початок, не кращий. Багато хто має спогади з такого раннього дитинства. Сам такі маю, дружина, родичі, знайомі... В літературі це доволі часто зустрічається, зокрема, в творах автобіографічного характеру, про дитинство. Наприклад, у Юрія Олєши, в "Ни дня без строчки". Надзвичайно яскраві спогади домовного періоду.

А тепер дивимося на цю конструкцію. "Людина пам’ятає епізоди того періоду свого життя, коли вона ще й говорити не вміла" - це твердження щодо факту. А перед ним запущені дві оцінки, що той факт двічі заперечують: (1) ніхто цьому не повірити і (2) я впевнена, що ніхто не повірить. З огляду на все, що я знаю про такого роду спогади, я негайно відчуваю великий скепсис щодо уявлень автора про світ. А це не краще тло для подальшого читання.

Перша фраза - ударна. Вона має полонити читача, аби він читав далі. Наприклад, у нещодавно померлого Маканіна твір "Сюр в Пролетарському районі" починався отак:
"Человека ловила огромная рука". Лише людина без уяви зможе кинути це та піти деінде.

Спогад відтворено дуже добре, а друга частина, як на мене, дуже довго веде до елеватора. Елеватор є ключовою ланкою, що пов'язує минуле й теперішнє, перетворює дещо фантастичне на твердий грубий факт, а до нього доводиться протовплюватися крізь абсолютно "ліві" деталі про школу. Вони ні до чого тут.

А фінал, як на мене, хороший. Не погоджуся з Михайлом. Сам такі фінали шаную. А розтовкмачувати, що таки так, все те було, блаблабла, не треба, читач не йолоп.

Проте зауважу, що перша фраза після прочитання цілого твору видається ще менш вдалою, з огляду на те, що не тільки заперечує загальновідомий факт, а ще власним досвідом автора заперечена.

Отака моя відверта думка. З огляду на мовну та стилістичну Вашу вправність, гадаю, Ви могли би зробити з цього тексту щось типу перлини або навіть і діаманту. Такі штуки торкаються того, що Густав Водічка називає "кореневі смисли". А воно торкає всіх і "заходить" багатьом.

З повагою, Максим
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.51618313789368 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …