Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2466
Творів: 44279
Рецензій: 86462

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Небезпечний, автор: Марія Берберфіш (Мері))

© Галина Михайловська, 13-09-2017

Горори я писати не вмію, то навряд чи мої поради будуть корисними. Можу тільки зробити загальні зауваження - за що я "перечепилася", читаючи. Перша частина оповідання мала б бути або значно світлішою, яскравішою, і контрастувати з викладенням власне жахів, або ж, навпаки, бути тлом, на якому помалу збираються хмари. Прохідних місць не треба. От чому героїня позіхнула? Або не виспалася - тоді чому? може, після ночі кохання? Можна прописати кількома фразами історію, чому вона взялася за таку роботу, хоч молода і гарна... А яка ваша героїня, до речі? Де її портрет, вік, таке інше? Це ж потрібно, щоб читачу булдо цікаво про неї читати. Або вона позіхнула - і сама здивувалася: світлий ранок, сонечко, посмішки (це я вже вас цитую), а у неї якесь тривожне передчуття... наче тінь ковзнула по обличчю... наче наступила на власну могилу... щось таке...
І так всім текстом пройтися.
Діалог з Денисом переписати б незле. Тобто, в ньому є непогана пружинка - я, наприклад, читаючи, сумнівалася, чи не покусав той упиряка Деніса... От посилити б оцей момент невизначеності, "виделки", коли читач ще не знає, яким шляхом піде сюжет...
А в кінці - ну дуже проста річ - поставити замість крапки трикрапку... Мене часто лають за надмірну кількість трикрапок у моїх текстах, але тут вона аж проситься. Звісно, як на мене.
В цілому ж гарна ідея, і варто доробити. Бажаю успіхів.

Дякую ще раз, Галино! :-)
З повагою, Марія.

© Марія Берберфіш (Мері), 14-09-2017

Так, трохи страшно, дійсно, було, бо ситуація така, що налаштовує на дрижаки. В незнайомому помешканні, поруч з незнайомою, дивною, людиною - якщо уявити себе на місці героїні, то має бути страшно. Але, щоб читач став на місце героїні, вона має обрости плоттю...Ну, це моя думка, як читача. І далі страшно. коли той упир йде по слідах героїні, наче вони намагничені. Заклик же до доньки йти пообідати, чи підвечеряти :), дещо комічний, і випадає з атмосфери. Щодо мови - я сама суржикомовна, на жаль, то тут не можу бути корисною. Короткі речення, як на мене, це ваш плюс, а не мінус. Завжди треба прагнути прозорості.

© Галина Михайловська, 14-09-2017

Дякую Вам, Галино, за конструктивну й цікаву рецензію. Я врахую Ваші зауваження й подумаю, як можна вдосконалити твір. А чи хоч трохи страшно було читати? Як Вам мовна складова оповідання (речення, художні засоби)?
Дуже вдячна Вам. Після такої критики хочеться доопрацьовувати твір.
З повагою, Марія.

© Марія Берберфіш (Мері), 14-09-2017

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.5346479415894 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Лезами по нервах: «Маленьке життя» Ганья Янаґігари
Перш ніж ви продовжите читати, саме час для офіційного оголошення. Я не рекомендую вам «Маленьке життя» …
Постапокаліптика по-українськи: Огляд роману «Горизонти наших надій»
Для української літератури постапокаліптика — відносно новий жанр. Те саме можна сказати і про кіберпанк. …
Огляд книги Джорджа Мартіна «Лицар Семи королівств»
Я сумніваюсь, що ще існує бодай хтось, хто в епоху інтернету не чув про «Гру престолів». Вихід кожного …
Наївно про жорстокість: «Хлопчик у смугастій піжамі»
Вперше книга Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» вийшла у 2006 році. І швидко стала бестселером …