Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51625
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Небезпечний, автор: Марія Берберфіш)

Горори я писати не вмію, то навряд чи мої поради будуть корисними. Можу тільки зробити загальні зауваження - за що я "перечепилася", читаючи. Перша частина оповідання мала б бути або значно світлішою, яскравішою, і контрастувати з викладенням власне жахів, або ж, навпаки, бути тлом, на якому помалу збираються хмари. Прохідних місць не треба. От чому героїня позіхнула? Або не виспалася - тоді чому? може, після ночі кохання? Можна прописати кількома фразами історію, чому вона взялася за таку роботу, хоч молода і гарна... А яка ваша героїня, до речі? Де її портрет, вік, таке інше? Це ж потрібно, щоб читачу булдо цікаво про неї читати. Або вона позіхнула - і сама здивувалася: світлий ранок, сонечко, посмішки (це я вже вас цитую), а у неї якесь тривожне передчуття... наче тінь ковзнула по обличчю... наче наступила на власну могилу... щось таке...
І так всім текстом пройтися.
Діалог з Денисом переписати б незле. Тобто, в ньому є непогана пружинка - я, наприклад, читаючи, сумнівалася, чи не покусав той упиряка Деніса... От посилити б оцей момент невизначеності, "виделки", коли читач ще не знає, яким шляхом піде сюжет...
А в кінці - ну дуже проста річ - поставити замість крапки трикрапку... Мене часто лають за надмірну кількість трикрапок у моїх текстах, але тут вона аж проситься. Звісно, як на мене.
В цілому ж гарна ідея, і варто доробити. Бажаю успіхів.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.036012887954712 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати