Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51586
Рецензій: 96021

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Котва, китва, кітва, китвиця і навіть кішка! (трохи offtopic)

(Рецензія на твір: ХМУ, автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)

© , 23-08-2007
Одна з найпривабливіших принад ГАКу особисто для мене – це посперечатися про якісь езотеричні мовознавчі тонкощі морської термінології з шановним Антоном Санченком. А тут ще й подвійний бальзам – і шановний М.Гоголь приєднався до полеміки довкола якірної теми! :-)

Отже, я й надалі наполягаю саме на слові кітва. Відтак зазираємо до «Великого тлумачного словника сучасної української мови», Київ, 2001. І ось що ми там бачимо на стор. 431:

кітва, кітви (наголос на останньому складі), ж. мор. Металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т.н.; якір.

І нижче:
кітвиця (наголос на другому складі), -і, ж., мор. Те саме, що кітва.

Антон заперечує: «Взагалі-то не кітва, а котва :)». І ще він зазначає про це слівце, що «в болгарській мові воно залишилось в активному словнику». Безперечно, у сучасній болгарській мові є слово котва, яке відповідає українському кітва (або якір).
До речі, в сучасній польській мові є слово kotwica, a в чеській – kotwa.

Шановний М. Гоголь частково погоджується зі мною: «Шановний Олесь підняв питання китви-котви-кітви, так я вам скажу - слово повертається до активного оберту. В Києві зараз його вживають у формі "китва" і виключно у словосполученні "мертва китва". Звичайний якір поки залишається якорем, а от мертвий перетворився на китву.»

Відразу зазначу, що кітва буває трьох типів: 1) дворога - звичайна, з двома лапами; 2) однорога – з однією лапою, або «льодова кітва» (ліпше , вочевидь, було б її називати «крижаною»); 3) безрога – без лап, т.зв. «мертва кітва».

Оскільки шановний М.Гоголь не приховує своїх суходoльних ніг у цій справі, то з його погляду, вочевидь, до морського терміну «кітва» ліпше пасує корінь «кит» (що ніби ж теж стосується морської тематики), а не «кіт». Мушу Вас розчарувати, друже Гоголю, етимологія цього морського терміну не дуже морська.

Аж тут шановний Антон вельми доречно згадав про славетного Самійла Кішку. От і маємо, на підтвердження моєї теорії, вельми сучасне українське слово, заперечувати яке, сподіваюся, ніхто вже не буде й корінь якого має безперечно котяче походження ( все ще на стор. 431):

кішка, -и, ж. 1. Самка кота. 2. тех. Невелика кітва. // Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3-4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.

Від себе додам, що кішки дуже широко застосовувалися як ефективне абордажне знаряддя в епоху вітрильних флотів.

Сподіваюся, що тему «кітви» розкрити вдалося вичерпно.
Щиро,
Олесь Б :)
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.045349836349487 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати