Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51553
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Pan Bóg zaplaci*, автор: Юрій Кирик)

Є така комедія "На море", а в комедії - симпатичний персонаж, автор коміксів, людина з божевільними ідеями, ретельно питуща (ту дабл тріпл - це так він віски замовляв), але добра, незакомплексована, справді творча. На тлі звичайних божевільних сюжетів час від часу в нього виникають геть інші, які він розвиває з зовсім іншим виразом обличчя (а ось наприклад: чоловік і жінка... велике місто...). Однак таких ідей ніхто слухати не хоче, його зупиняють, і він обурено вигукує: "Ну от, а я тільки почав вигадувати про добро!" - Ваше оповідання, пане Юрію, саме таке - "про добро". В наш пост-пост-модерний час - чому б ні? Вартість і значення простих важливих речей потребуть нагадування, відновлення, ствердження - тому що в новому глобальному інформатизованому та штучно-інтелектуалізованому світі стократ важливо нагадати людині, що вона людина, а не додаток до гаджетів та програмного забезпечення. Типу Великоднє оповідання, на кшталт "Козак" Чєхова - прекрасне нагадування про такі речі.
Єдине, що мене турбує: чи дійсно Господь Бог заплатив? Виходячи з життєвого "щастя" Вашого музики, навряд чи буде йому щось добре від того, що місто лишилося без електрики. Можна очікувати, наприклад, що пес здохне в реанімації через відключення світла, сусідка через те почне хворіти, а гобоїсту доведеться дбати тепер вже про хвору бабцю та про поховання її песика (і добре, якщо тільки песика). В нього можуть викрасти гобой. Травма може виявитися невиліковною, контрактура - і прівєт великому мистецтву... Звісно, герою був потрібен час, аби одужати, і він той час отримав, а так вільно поводитися з часом може тільки Бог, тому зрозуміло, Чия правиця скерувала ковш екскаватора, та герой Ваш із тих, які майстерно марнують шанси та гають час, не від неробства, а через особливості своєї персони. Були би поруч дбайливий промоутер або добра жінка, вони би подбали, аби він своїх шансів/часу не гаяв, а йому, напевно, більше нічого й не треба. Але він сам-один дає собі раду - і ніколи не дає. Він чистий, без домішок митець, який не вміє себе продавати, тому його беруть задурно - дружина, колеги, замовники, сусідка з песиком. Недарма, ой, недарма французи з притаманною їм іронією кажуть: "Помагай собі сам, і Бог тобі допоможе". Отже, оповідання зупиняється в точці непевності та невизначеності - герой і не пропав остаточно, і не здобув перемогу, він отримав шанс номер N+1, а про його шанси ми вже знаємо все...
...А так хотілося б впевненості!
З щирою повагою, Максим

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039424180984497 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати