Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: І сказав чотирнадцятий п'ятнадцятому..., автор: Юрій)

здорово ви написали про ці вагони. спочатку я навіть подумала, що то подружжя - такі собі Філемон і Бавкида у вагонному світі, - але виявилась ця симпатична пара старими друзями, яких потягло на філософію.
цікаво, чи ви самі зауважили фундаментальну різницю між людьми і вагонами у вашому оповіданні?
а вона, на мій погляд, ось у чому:
1. "От ким я точно не хочу бути, то це зброєю, тим, що вбиває: ні кулею чи снарядом, ні гарматою чи ракетою, ні танком чи бомбардувальником – не хочу нищити та калічити живе".
2. "ми набралися сил і самі стаємо хижаками, нищимо колорадську гидоту і будемо нищити. ... за вашого сина і багатьох наших полеглих друзів ми помстимося і покладемо вдесятеро більше ворогів".
мене просто наповал поклав цей контраст. вагон виявився людянішим за людину, яку змінила (а може, зламала) війна.
і, що цікаво, командир, який обіцяє помститися, - пасажир того самого чотирнадцятого вагона.
як я розумію, він у тому вагоні й переночує. хай йому насниться щось хороше. а може, прийде якийсь добрий вагонний дух і нагадає, що не стільки світу, що в війні...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.035682916641235 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати