Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51619
Рецензій:	96041

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Упир Маргарита зваблює Майстра на пластиковому стільці?

(Рецензія на твір: Будинок -2, автор: koka cherkaskij)

Спершу скажу про достоїнства тексту. Читається легко і приємно. Це світ який нескладно впізнати, світ який нас оточує з усіма оцими пластиковими стільцями і нахабами. У безсмаку і бруді люди бажають відчувати себе "поважними особами", але не вміють себе поводити належним чином - первинні дитячі емоції виходять назовні - такі в оповіданні працівники банку. Дівчата вочевидь потрапили туди з села або міської глибинки, а Палич вочевидь десь із Маріуполя або Донецька (чи навіть росіянин який не один рік живе в Україні).
Чесно кажучи ще починаючи з першої частини я був упевнений, що дійство відбувається в якомусь невеличкому містечку. Відчуття це не зникло і у другій. Тому коли автор заявив що це Київ мене це трохи здивувало.
Не дивлячись на всю реалістичність текст наскрізь проникнутий фарсом майже в Булгаківському дусі, але звичайно з особливим відтінком властивим тільки цьому автору. Щоправда фарс іноді переходить межу. Тоді виникає враження, що автор несамовито волає: "Люди! Лю-у-уди!!! Не вірте мені! то я гоню! Не вірте. Краще давайте порегочемо разом". Та автор сміятися не повинен. Принаймні має робити це так аби читач не помітив. Подібні враження в мене, на приклад, виникли від фрагменту із божевільним та міліцією, який не сприймається серйозно, виривається із загального тексту і на мій погляд взагалі не потрібний. Не найкраща також ситуація із дівчиною (знову-таки на мій погляд :) ). Її поведінка дійсно неадекватна, але герой сприймає все як так і треба. Потім автор це помітив і вирішив переконати читача, та всеодно залишилося попереднє враження. Мені також недоречними здалися його думки про її бедра у такому контексті, адже спантиеличила вона його не бедрами, а поведінкою. Тут втрачається логіка (ну тобто не співпадає з моєю), бо як на мене він спершу мав би бути спантеличений, а потім вже міг думати про її бедра і т.д. Якась емоція має бути домінуючою в певний момент в залежності від обставин. А так герой зовсім не здивувався що до його столику ні з того ні з сього підсіла якась пані і почала раптом розпитувати його про хрестик. Ніби до нього кожного дня підсідають якісь кралі і починають плісти нісенітниці.
Певну підозру викликала процедура із фальшивими грошима в банку. Я хоча із цим ніколи особисто не стикався, але здається мені що вон все ж простіша ніж у вас це змальовано.
Нажаль нічого не можу сказати стосовно плину тексту і його поєднання із іншими частинами, але здається це вже робили.
В цілому ж все клас. Не звертайте уваги на моє базікання. Прошу не брати критику глибоко до серця і не краяти собі душу.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038553953170776 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати