Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: (5), автор: Олена )

Оленко, читаю Вашу "Відлигу" і все чекаю: коли ж зміниться спокійна течія Вашої річки-оповіді. Все описуєте гарно, але якось так рівно, тихоплинно, без вируючих чорториїв та викрутасів дикої, природньої ріки. Навіть ота Ваша циганочка - я б особисто бачила її темперемент як більш "жаркіший", прудкіший, який і є притаманний циганам. А то вона мені скоріше нагадує отаку собі волинську Мавку з північним поліським характером та ментальністю. От лише наприкінці цієї частини я відчула трішки більше емоцій. Мені здається, що саме в цій повісті Ви ніби трішки побоюєтеся вийти "з-під контролю" - надто чомусь мені ввижається тут публіцистика, ніж художній твір. Чому таке кажу? Бо порівняно з іншими Вашими творами, мені тут трішки бракує отієї "розвихреності", живості чи заглиблення. І так, як новоприбулий з увязнення господар все намагається дати до ладу і поставити на своє місце, так і Ви тут все теж чітко розставляєте по поличках дещо, бува, зайвими розповідями про людей, які не надто мають стосунок до прямої дії оповіді. Зміст твору, письмо - все гарно, але трішки б іще емоційності, "гарячокровності" і непередбачуваності саме у психологічній подачі характерів героїв. Чогось мені, вибачте, пригадався радянський фільм-серіал "Циган", де циган Будулай жив з росіянкою Клавдією. Знаю, що це була така собі радянська післявоєнна колгоспна утопія, проте емоції там і справді вирували. Тож Ви теж покажіть Ваших циганів, Оленко, так, як і належить їм - з їхнім кочівним і "гарячим", вибухонебезпечним темпераментом, з їхнім радісним і водночас "одноденним" світосприйняттям. Бо ж вони здебільшого і живуть "одним днем" - себто веселяться, люблять і ненавидять так, ніби завтра має прийти кінець світу - все в один день, до кінця і без решти, бо "завтра" може й не існувати. Тож з цікавістю чекаю Ваших наступних частин. На мої зауваги, звісно, можете не зважати - це ж бо Ваш твір, таким Ви собі його уявляте і Ваших героїв.
Та все рівно ж хочеться, аж не терпиться, пристрастей - і побільше, побільше! (я жартую).:)))

З теплом,
Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044801950454712 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати