Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Одержимість (46) Частина ІІІ. Вниз до джерел - зорі під гладінню , автор: Viktoria Jichova)

Напевно, дуже важко писати рецензію на дану частину. Бо тут зачеплено на величезному духовному рівні тему кохання. Кохання, як прокляття й найбільшого щастя на землі водночас. Таке собі поєднання добра і зла в одній іпостасі, де немає меж між одним та іншим, де все зливається воєдино й зоветься життям душі. Що таке гріх? Що таке святість? Чому вони іноді перемішується, як дощові води з морськими, першим добавляючи солоності, другим - прісності. Де межа між божевіллям і так званою нормальністю? Хто є суддею закоханій людині, крім неї самої? Не пам'ятаю, Віко, чи вже це казав, але інколи в мене виникає враження, що кохання - це пошук душею себе самої. Свого дзеркального відображення. Здалеку силует здається, як дві краплі, весь у тебе, а при детальному розгляді часто-густо, майже завжди, помічаються разючі відмінності. І процес пошуку починається ледь не спочатку. Бо найважче шукати себе самого (чи саму) в комусь. Боячись заглянути за лаштунки, де захована правда, що ти один чи одна, а копій обмаль. Тож чи знайдеш копію - питання ледь не риторичне. Іноді таке трапляється в поодиноких випадках й у дуже малого відсотка закоханих - і то вже зоветься щастям, тією невловимою птахою, яку всі ловлять, хоча навряд чи хто бачив. Оці всі думки, Віко, я ж їх не придумав просто так, вони всі виникли з Вашої повісті, в процесі прочитання, можливо, вони жили в мені й до того, але оформити так ясно їх допомогла Ваша творчість. Тож тільки здається, що ми, автори, живемо у своїх світах, несучи тільки їх, рідних, по ойкумені. Ми ж черпаємо себе з інших таких, як ми. І тим розвиваємося, живемо й множимо власні думки та творіння. Все взаємозвязано. Тому дякую за Ваш твір. Він допомагає кристалізувати думку. Він живий і філософічний водночас. Він надихає, варто лишень уловити такт його подихів.
З повагою М,Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039222955703735 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати