Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51027
Рецензій: 95767

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Одержимість (44 - ґ) Частина ІІІ. Вниз до джерел - зорі під гладінню. , автор: Viktoria Jichova)

© Михайло Нечитайло, 26-03-2016
Текст, діалоги, Віко - все добре. Можливо, є якісь одруківки, певні помилки, але я всього того не дуже примічав. Бо під час прочитання ятрило душу одне, отой одвічний біль людської спільноти, котрий з роками ніяк не хоче поки що проминати. Біль, більше схожий на прокляття. Прокляття це - то є невмолима жадоба творити роздор на всіляких, як добре придивитися, дурницях. Не богохульствую, але, відволікшись від історичної спрямованості Вашої оповіді, все ж завжди чи то дивуюся, чи обурююся, скільки життів людство поклало за свою історію, ділячи між собою те, що поділити неможливо та, по великому рахунку, й потреби ділити немає. Взяти хоча б і богів. Бог, якщо вдуматися, є тільки твоя душа - і все. Яким ти його в собі вималюєш, таким він і буде. Християнський, язичницький - перш за все це твоя душа, а все інше є торги людські за чиїсь душі. Ота сама пропаганда. Хай навіть і в релігійні тоги зодягнена. Напевно, тому і б'ються люди за богів, що б'ються якраз не за них, а за можливість впливу на когось та отримання з того зиску. Здається, таке просте поняття - творити добро. Але ж як його можна викривити, коли за першооснову взяти не Бога в душі, закутаного в любов, а Бога над душею, пропонованого нам усім отим розмаїттям релігій, що наплодило людство, Бога, зашитого в обряди та бажання покори так званим служителям культу, котрі часто-густо самі перші того Бога й продають на ярмарку прощення гріхів. Я трохи, звісно, записався, не знаю, Віка, чи Ви мали це на увазі, коли писали твір, але для мене цей гострий кут випирав із кожного слова, що торкалося змісту сварки між подружжям. Таке протиставлення людського щастя, яке розпадається з-за, по суті нічого не вартого протиріччя, такий крик стоїть - оглухнути можна. І це, напевно, і є перлина цієї частини, навіть незалежно від того, яким буде подальша розповідь. Хоча з історичної та художньої точки зору продовження має значення неабияке. А от з філософської, суто духовної сказано вже так багато, що я навіть не знаю, чи можна щось добавити, коли вінця вже переповнені. Хоча Ви, Віко, майстер на продукування нових рис навіть у давно означених думках і поняттях, тож подивимося, чим подивуєте ще, які струни душі зачепите ніби ненароком, але з такою силою, що вібруватимуть довкола розхристаних думок незборимо довго.
З повагою М.Н.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.0528910160065 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …