Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46993
Рецензій: 91403

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Хто Ви?

(Рецензія на твір: Двадцять хвилин. Непройдений шлях, автор: Олена )

© Сергій Вікторович, 19-03-2016
Як завжди майстерно і проникливо. А головне пишете про ті місця де я бував і які залишили глибокий слід. Наприкінці семи десятих був я в Чирчику, спілкувався з кримськими татарами. Минуло стільки років, а біль та туга в їхніх очах так і залишилася. Я теж сумував за Україною, та знав, що за тиждень буду вдома. А вони тоді не знали, чи потраплять колись на батьківщину. Скільки разів намагався написати про це, але виходило якось сухо, неначе рапорт кегебіста. Врешті решт закинув ці спроби. Теж саме вийшло з П’ятихатками. Хотів написати щось таке щемливе про місто молодості мого батька, та нічого не вийшло. Хоча мене трохи втішило те, що в тому творі я знайшов кілька ґанджів. А тут немає до чого присікатись. От я і думаю, хто Ви? Ангел, що дороблює за мене не зроблене, чи демон, що нагадує про те що не зробив чи то через лінь, чи то від нестачі таланту?

В Чирчику я був у відрядженні на воєнному аеродромі в травні місяці. Йдемо з місцевим офіцером, дивлюся, стоїть купка літніх дивних людей:
- Що воно таке?
- Кримські татари. Відзначають день депортації.
Я в той час безпартійний комуніст, свято вірив в ідеали комунізму. В партію не вступав бо вважав, що всі ті неподобства, які звичайно ж бачив, є результатом спотворень місцевих партійних осередків. Кинувся в бій і став «агітувати за радянську владу». Люди мені нічого не сказали. Тільки дивилися як на тяжкохвору дитину, якій завтра помирати. Ці погляди зупинили мене краще всяких слів.
Я тоді, як тепер би сказали, входив в авторський цех студентського театру естрадної мініатюри, де провідною актрисою була моя менша сестра. Приїхав до Києва і написав памфлет на тему зустрічі в Чирчику. Викладачі, які здійснювали цензурний нагляд за репертуаром театру, жанр мого твору визначили як кегебістський рапорт.
Це зараз я розумію наскільки був не правий. Ті люди мабуть вже пішли в кращий світ. Але все одно треба б було якось вибачитися перед ними. Та чи є в світі слова, якими це можна зробити?!

© Сергій Вікторович, 20-03-2016

А від написання тих творів не відмовляйтеся. Ви були в тих місцях, бачили і відчули атмосферу. А раптом з того вийде щось гарне?

© Олена , 19-03-2016

Дякую! Ну що Ви, Сергію Вікторовичу, це лише збіг. Насправді цей твір - відгалудження і так зване продовження мого оповідання "Двадцять хвилин", яка я викладала на сайті минулого року.
З повагою,О

© Олена , 19-03-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 20.722745895386 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …