Навіяло

Пробачте, що от так прокрадаюся у вашу розмову, та все ж я радив би почитати "Намір". Дуже цікавий, в першу чергу зі смислового боку твір, дещо не схожий на всі інші "дерешівські". Я б навіть сказав-сильніший за все попереднє. Як чесно, то мені "Намір" виявився набагато цікавішим до вживання, ніж той же розрекламований "Культ". Я б радив Любкові працювати в стилі "Наміру", бо того варте. Окрім того там є ше куди працювати...

З повагою, Armanne

© анонім, 12-07-2007

Пане Олесь! Мені пощастило трішки ібльше аніж Вам - ні "Ящірку", ні "Архе" я не читав. А "Культ" мені теж дуже сподобався. Тому порівнював лише з ним.

© анонім, 10-07-2007

Архе, йшов важче. Аби до цього не читав Культ та Ящірку - скоріш за все далі перших сторінок не пішов би. Але вже знаючи чого можна очікувати від Дереша, Архе таки не відкинув і читав далі. Не жалкую. Як цілісний твір сприймався важче, але дуже багато було деталей і ситуацій від яких дух захоплювало.
Намір пішов краще ніж Архе :)
До того ж там дуже цікавий початок. Події, які зображені в Ящірці, в Намірі переказують з точки зору хлопця, так би мовити, з іншого табору - одного з друзів гопніка Фєді. Цим Дереш мене купив :)
Не можу сказати, що Намір справив на мене таке ж яскраве враження як перше прочитання Культу, але сподобалось.
До речі, що стосується Трохи пітьми. Аби краще розуміти про що там йдеться, непогано бути реально обізнаним з такими речами як магічний театр, шаманська подорож та іншими шамансько-магічними прибамбасами :) Там зображені реальні магічні практики. А місце дії - Шипот. Культовий фест неформалів, який. здається, наступного року буде переповнений Дерешофілами :)

Зіпа.

© анонім, 10-07-2007

Зіпо, а як пішли Архе і Намір?
Щодо останнього, до речі, я навіть не мав наміру братися за читання...
Може помилявся? Тобто як він порівнюєиться з Культом?
Щиро,
ОБ :)

© анонім, 09-07-2007

До речі.
Особисто в мене, першим до рук потрапив Культ і така сама реакція - ААА!!! СУПЕР!
Одразу ж потому прочитав Ящірку і якосьвоно мені у порівнянні з Культом видалось трохи "не тим". Сподобалось, але не на 100%.
Але пройшло кілька рочків і замовляючи в Книжковому Клубі "Трохи Пітьми", вирішив замовити до своєї бібліотечки й перші дві книги Дереша - раніше їх не мав, а брав читати.
А як книжечки прийшли, то, звичайно, вирішив їх перечитати. Але вже в хронологічному порядку -спочатку Ящірку, потім - Культ...
І абсолютно протилежне враження!
Якщо в Ящірці присутній офізезний психологізм, то Культ сприйнявся просто як непогана книжка. Тобто, коли при перечитуванні вже не треба слідкувати за сюжетом, то без цієї інтриги в Культі майже нічого не лишилось (ну, тобто, нічогого надзвичайного, "культового"). А ось Ящірку перечитував смакуючи деталі й наново переживаючи усі перепитії :)

Зіпа.

© анонім, 09-07-2007