Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51624
Рецензій: 96047

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Одержимість (44 - б) Частина ІІІ. Вниз до джерел - зорі під гладінню , автор: Viktoria Jichova)

© Михайло Нечитайло, 15-12-2015
Тривога наростає. Вона нібито повинна була розсіятися після повернення рідних, але вона навпаки, почала згущатися. Бог, який нібито мався єднати людей, починає їх ділити. На гожих і негожих. Дивлячись, який Бог дивиться - язичеський чи християнський. Дика пора, дикі звичаї. І виникає думка - а чи так ми, люди, вже змінилися? Боги помінялися, хай частково, та все ж, а ми, люди? А ми лишилися такими, як були. То чи Бог нас розділяє, чи ми самі, взявши в помічники кожен свого Бога.
І що таке кохання в руслі всього вище викладеного? Сила, яка об'єднує, чи просто безсилля перед силою вищою, чорнішою, непереборною? Що таке людська душа? Невже перехрестя, де стрічаються сили добра і зла, причому не відразу й розпізнаєш, де що з них знаходиться? Йти за чоловіком у віру давню чи за монахом у віру нову? І куди покласти серце в тій подорожі, в яку торбину за плечима, аби й не згубити, але й не розтовкти на грудкуватих шляхах?
Стільки питань виринає з непримітного, на перший погляд, опису стрічі воїнів серед давнього й суворого північного краю. Лишається тільки дочекатися продовження та вірити, що автор зможе розкласти по полицях все зібране у власних думках. Хоча по полицях, це сухо й неординарно. Чи автор сягне того розвою думки, котрий заклала в основу, аби твір не втратив, а лиш примножив? І віриться, що зможе - попередньо написане те підтверджує. Будемо чекати.
До речі, Віко, запримітив одну природню неточність у Ваших описах у цій частині. Надворі стоїть добрячий мороз, якщо судити з описів, але люди граються сніжками. Але сніг ліпиться тільки при відлизі, а при морозі він або пухкий, або злежаний у пласти, котрими гратися, ніби сніжками, не так уже й легко. Може, неправий, але я, згадуючи своє дитинство, чомусь маю таке враження.
З повагою М.Н.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.027760028839111 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати