Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Одержимість (44 - б) Частина ІІІ. Вниз до джерел - зорі під гладінню , автор: Viktoria Jichova)

Тривога наростає. Вона нібито повинна була розсіятися після повернення рідних, але вона навпаки, почала згущатися. Бог, який нібито мався єднати людей, починає їх ділити. На гожих і негожих. Дивлячись, який Бог дивиться - язичеський чи християнський. Дика пора, дикі звичаї. І виникає думка - а чи так ми, люди, вже змінилися? Боги помінялися, хай частково, та все ж, а ми, люди? А ми лишилися такими, як були. То чи Бог нас розділяє, чи ми самі, взявши в помічники кожен свого Бога.
І що таке кохання в руслі всього вище викладеного? Сила, яка об'єднує, чи просто безсилля перед силою вищою, чорнішою, непереборною? Що таке людська душа? Невже перехрестя, де стрічаються сили добра і зла, причому не відразу й розпізнаєш, де що з них знаходиться? Йти за чоловіком у віру давню чи за монахом у віру нову? І куди покласти серце в тій подорожі, в яку торбину за плечима, аби й не згубити, але й не розтовкти на грудкуватих шляхах?
Стільки питань виринає з непримітного, на перший погляд, опису стрічі воїнів серед давнього й суворого північного краю. Лишається тільки дочекатися продовження та вірити, що автор зможе розкласти по полицях все зібране у власних думках. Хоча по полицях, це сухо й неординарно. Чи автор сягне того розвою думки, котрий заклала в основу, аби твір не втратив, а лиш примножив? І віриться, що зможе - попередньо написане те підтверджує. Будемо чекати.
До речі, Віко, запримітив одну природню неточність у Ваших описах у цій частині. Надворі стоїть добрячий мороз, якщо судити з описів, але люди граються сніжками. Але сніг ліпиться тільки при відлизі, а при морозі він або пухкий, або злежаний у пласти, котрими гратися, ніби сніжками, не так уже й легко. Може, неправий, але я, згадуючи своє дитинство, чомусь маю таке враження.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038961172103882 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати