Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2487
Творів: 44908
Рецензій: 87874

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: СУФЛЕ., автор: Володимир Ворона)

© Олена , 14-09-2015
Пане Володимире, Ви маєте рацію. Я також проти будь-якого спрощення в літературі. Ви дуже влучно зауважили, що книга має бути елітарним, а не масовим продуктом.
Але я не зовсім згодна з другою частиною Вашого роздуму, де йдеться про короткі оповідання. Особисто мені байдуже до "скороминущої" слави. Не для цього я друкуюся на ГАКу. Але мені, як і будь-якому молодому автору, потрібен досвід. А де його брати, як не на таких сайтах?
Братися одразу за велику прозу, як на мене, не надто розумно (вже йшла цим шляхом, тому знаю, про що кажу). Спершу автор має набити руку на малій прозі, засвоїти певні ази. І на цьому етапі для нього дуже важливо не лише читати твори інших, але й отримувати відозви на свої. Такий собі зворотній зв’язок. Знаю, думка кожного рецензента суб’єктивна і навряд чи знайдеться ідеальний сайт, на якому початківець може безкоштовно отримати відгуки на свої твори професійних літераторів. Але завдяки таким спільнотам, як наша, теж можна творчо зростати. Головне - наполегливість і бажання.
Ви маєте слушність, треба прагнути до більшого. Але одразу, не розмінюючись на десятки або навіть сотні оповідань та мініатюр, сісти і написати якісний роман під силу лише занадто обдарованій людині, генію. Решта ж, не маючи зворотнього зв’язку з читачами, не "набивши" попередньо руку, просто переноситиме з однієї сторінки на іншу одні і ті ж помилки, або, можливо, полишить почате напівдороги. А ось-такі літоб’єднання, хоч і займають багато вільного часу, все ж мають свої плюси: негативні рецензії змушують працювати ще наполегливіше, позитивні підживлююсть віру, нагадують, що не все так безнадійно.
З повагою, О,

Дякую, пане Володимире! Ваші слова слушні. Особливо щодо швидкоплинності часу. Але будемо вірити, що кожен з нас ще встигне виконати своє призначення як у житті, так і в літературі.
З повагою, О,

© Олена , 16-09-2015

ГАк - чудовий сайт, Оленко. З літературних порталів України мені, крім нього, жоден не прийшовся до душі. І потреба зворотнього за"язку мені близька. Я не бачу жодних протиріч між нами. Мій погляд - це погляд людини передпенсійного віку, коли розумієш, що скоро вже і підсумки доведеться підводити, через що , певно. таке загострене відчуття швидкоплинності часу та його, часом, марнотратства. Коли попереду у мене було півстоліття, я думав: "Ого-го скільки часу! Як багато!". А тепер, коли півстоліття позаду - схаменувся: як мало!! Як швидко все минуло! Чому не наважувався, сумнівався взятися за перо раніше?! Звідси мої перестороги іншим. Лише з добрими намірами. Можливо, хтось і замислиться, згадає колись і не змарнує час. На те надія.
З повагою - ВВ.

© Володимир Ворона, 16-09-2015

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.2363929748535 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Культ предків», або Повернення спадщини
Чи про всі українські звичаї знає сучасне покоління українців? Та й чи правильно дотримується тих, про …
«В’язень неба»: роман про справжню чоловічу дружбу
Цвинтар забутих книжок — це місце, яке минулого року зачарувало багатьох читачів. Хтось вкотре пересвідчився …
«Привіт, це Чарлі, або Переваги сором’язливих». А кому б ви написали листа?
Хотіли б дізнатися, що у -надцятилітніх відбувається у голові? Що вони відчувають, чим цікавляться і …
«Львів — одне велике ліжко»: відверто про львів’ян
Кава, шоколад, круасани, книжки, європейська архітектура — те, що зазвичай спадає на думку при згадці …