Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: СУБЛІМАЦІЯ КНИГИ, автор: Володимир Ворона)

А я знаю ще коротшу книгу: "Чапаєв сів на коня і тик-дик-тик-дик-тик-дик ...." - і так на цілу сторінку, а в самому кінці: "Пр-рр!" - себто приїхав до цілі. :)) Добре, жарти в бік.
Пане Володимире, з Вашою статтею погоджуюся. І я люблю книги в паперовому виді, подобаються мені і історичні, вироблені з пергаменту і різьблені золотими літерами, та, погодьтеся, своїм розмірами та вагою вони навряд чи ввійшлися в мою кожноденну торбину, яку я ношу зі собою. :)) А книги я читати люблю повільно і насолоджуватися деталями її змісту (разом з отими всіма ліричними відступами і роздумами). Запах і тактильне відчуття "справжньої" книги, як на мене, нічим не замінити. Але не відрікаюся й від електронних - адже головним чинником книги виступає її зміст та обсяг її інтелектуального навантаження.
А щодо книг самотніх. Є книги, біля яких просто хочеться відпочити, сховатися з ними від тривог сучасного збожеволілого світу, зануритися у світи давнішні і ласкавіші, ніж сучасний світ, і знаходити там стійку опору для душі та моралі, а є книги, які розворушують думку, спонукають до дії, а є такі, над якими хочеться медитувати над питаннями основ людського життя та світу і заглиблюватися у духовну нірвану та власну душу. Мабуть, ота криза зі сублімацією книги багато залежить від сучасних авторів, які пропонують читачеві саме те, що він в даний момент хоче читати і наскільки йому дозволяє читання у цей надто заклопотаний, експресивний та здеформований надміром інформацій та дезінформацій час. Це називається "іти на читацькому поводку", в такому випадку автор не веде свого читача "у вищі духовні світи", а плентається за шлейфом його смаків, що ж означає, що такий автор не може вплинути на читацькі смаки, не кажу вже про роль виховну чи "першовідкривача" ідей. Але я ще, напарекір отій Вами названій "редукції" вимог читача, все ж таки вірю, що на світі є досить таких авторів, які вміють повести за собою читача силою своєї думки та образності. І як ми їх будемо читати: чи по-старосвітськи зі "справжньою" книгою у руках, чи з екрана компютера, мені якось все рівно. Головне, аби було ЩО читати та не боліли і не втомлювалися очі та думка. Тому ще раз хочу підкреслити, що мені Ваш роздум дуже до душі, пане Володимире, що автор, і ще раз автор несе відповідальність за розвиток книги і читача.

І, звісно, автор теж має читати, і то багато, а ще - таких авторів, які здатні розбурхати його думку для осмислення і подачі нового твору, який приведе до читання нове покоління, з якого знову зродиться новий автор і т.д. і т.д.
ПС: І ще наприкінець скажу таке. Трішки заступлюся за тих людей, які справді не мають час чи настрій на обємні і важкі філософські твори. На прочитання таких книг треба знайти не мало душевних сил, аби викроїти час серед нашого суєтного життя, яке ще до того всього окрім думок про хліб насущний наповнюється новими загрозами танебезпеками як з війни, так і швидко мінливого світу, як от, наприклад, нескінченна в даний момент міграція Близького Сходу та Африки до Європи. З психологічної точки зору для людини, аби вона могла повноцінно "фукціонувати", себто жити і творити, є важливі такі психофактори, подані у так званій "піраміді"
американського психолога А. Г. Маслова як ієрархії людських потреб. Найосновніші з них є:
1. Фізіологічні потреби
2. Потреби безпеки та опори, гарантії.
3. Потреба любові, прийняття та почуття приналежності, ідентичності.
4. Потреба визнання людини за її діяльність, поваги.
5. Потреба самореалізації.

В даний час, мені здається, буде дедалі важче знайти не те що вимогливого і вдумливого читача, а саме взагалі читача, оскільки у нашій ієрархічній піраміді основних людських потреб підкопуються основи, а саме - друга (через відчуття наростаючої небезпеки і втрат гарантій на достойне і спокійне життя) і третя (через недостачу любові і порозуміння, емпатію та дезорієнтаційї у питаннях ідентичності людини і суспільства), без яких не може і не має шансів розвинутися повноцінна людська діяльність.

З теплом,
Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.03919506072998 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати