Кілька підрахунків і спроба визначити хронологічні межі оповідки...

Точно, працює !!! :) Дякую !!!

© Святослав Чирук, 27-06-2007

Дякую, спробую :)

© анонім, 27-06-2007

Про дистрикти в Галичині та Буковині я згадав тому, що їх тут, як одночасно з уїздами в Наддніпрянській Україні називали однаково називали повіти.

Далі. Найпростіше було б відкараскатися буцім це авторський світ альтернативної козацької і посткозацької України 18-19 ст. Однак, все-ж хотілося, щоб цей світ не надто відрізнявся від нашого часу. А вийшло так як є. Але то нічого. Вчимося працювати :).

П.С. Стосовно рецензій. Святославе, спробуй-но, коли заходиш на сайт авторизуватися, як ти це робиш, коли постиш твори. Тоді зліва появиться така зелена колоночка, а вгорі логін і дата останніх відвідин.
Потім, коли ти авторизований обираєш твір, на який хочеш залишити рецензію. Клацає і появляється:
Зараз ви авторизовані як ...............
Якщо ви хочете написати рецензію під псевдонімом, заповніть наступне поле:
Ваше ім’я: Тут не пиши нічого, залишай пустим рядок
Назва: Тут пиши заголовок рецензії
Текст: Тут текст

Має получитися.
І.С.

© Ігор Скрипник, 26-06-2007

Іще не сказав - тут ішла мова про те, що це не істричне оповідання. Так, звичайно це видно, але коли ми звертаємося до конкретики (наприклад кажемо, що це Україна, ХІХ ст. і т.д.), то ми фактично перетворюємо його І НА ІСТОРИЧНЕ оповідання в тому числі, а значить треба обережно крастися по мінному полю. У мене з цим проблемно, тому я намагаюся взати собі за кредо уникати конкретики. Тобто було б добре якби в усьому цьому впізнавалася Україна ХІХ ст., але в той же час про це не було сказано (можеш заперечити мені, що тут і так не сказано, але я не те маю на увазі). Було б класно якби це був окремий світ стилізований пі Україну ХІХ ст. (якраз знадобиться мистецтво стилізації :) ), але щоб читачу були зрозумілі 2 речі: 1) - це авторський світ; 2) - автор має на увазі конкретний період і територію. Тоді ніхто не зможе причепитися, бо у своєму світі ти сам господар.
С.Ч.

© анонім, 25-06-2007

"У мене на Прикарпатті, старі люди теж іноді ще вживають це слово" - ну як так, то тобі краще знати :) Мабуть і доцільно, та в мене воно викликало певне здивування, так як я звик коли цей термін вживається до більш ранішого періоду. "Все добре, але не зовсім. Губернії у нас були ще із 1708 року – Київська і Азовська." - тю, а я тобі про що: "Якщо це в нас Київська губернія (моє припущення)", я ж якраз і виходжу з того, що губернії були, тим паче що в тебе так написано. "В кінці 18 століття на губернії та уїзди" - справа в тому, що існує більш цікава хронологія, губернії з"являлися в різні часи і кордони їх змінювалися - це варто враховувати, аби не заплутатись :) До речі, полків було більше, а саме 10 (у Гетьманщині і стільки ж на Слобожанщині). Про Київську губернію: http://heraldry.hobby.ru/gub1/kigub.html. Не розумію до чого тут "дистрикти", адже ти вже нібито визнав, що мова в тебе про Російську імперію? Ти ж сам зазначаєш: "на території Галичини і Буковини запроваджувався поділ на округи і дистрикти". Коли ти вживаєш разом губернію і повіт, то мається на увазі реформований територіальний поділ в Російській імепрії (Павловська реформа), тобто - кінець (1796) ХVІІІ ст - поч. ХІХ ст., поділ ішов таким чином: губернія - повіт - волость. Цікава інформація про територіальний поділ Російської імперії тут: http://geo.1september.ru/2001/15/2.htm. " А дід і був сільським інтелігентом" - спірне питання. "Чесно кажучи, важко нам, дивлячись у глибину віків, точно знати як то думали люди насправді" - погоджуюсь, але ми не можемо знати, що він думав насправді, можемо лише здогадуватись (і маємо це робити), так ось, те як мислив дід здалось мені маловірогідним. "Шкода, що Н. Яковенко у своїх працях практично не торкається світогляду українського народу ХІХ ст. :( " - це не шкода, а прекрасно, бо в неї визначений період. Можна шукати інші праці і статті, по ментальності має щось бути, просто я саме ХІХ стю не цікавився, то не можу нічого порадити.

Тепер відповідь пану Антону: "А щодо того, що українцям було байдуже, кому належала земелька, то це ви спересердя" - ні, я не сердився, писав рецензію у стані спокою, бо навіть із позитивом, може не надто влучно висловився :) Просто тут я кажу швидче про васальне мислення, не земля належить, а люди коряться. Ну - це складне питання, того розуміння України яке є сьогодні не було - це всім зрозуміло. Та тут ми наврядче прийемо до висновків (обгрунтованих). "Зокрема щодо усвідомлення України як окремого утворення" - я, здається, не так висловився. "Запорозьку Січ розігнали якрах через земельні конфлікти з переселенцями з Сербії" - оце вже ДУЖУ СПІРНО, не варто так казати, але Січ - це окрема розмова, у нас мова не зовсім про неї, та й Січ це ще не Україна. "Землі війська Запорозького формально не належали жодному з монархів" - теж спірно.

із повагою
С.Чирук

© анонім, 25-06-2007

Шановний Святославе!
Дякую за рецензію!
Чесно кажучи, пишучи це оповідання, не визначався з чіткими хронологічними межами – все ж це не історичне оповідання :). Однак орієнтувався десь на 30-40-і рр. ХІХ ст. Тож хронологію ти визначив правильно :). А стосовно історії у вустах старого, то вона відноситься до першої половини ХVІІІ ст., що теж правильно :)

А тепер докладніше.

“Ну далі фільварок. Ти пишеш, що це відбувалося в часи, коли \"наша рідна земелька не належала ніяким чужоземним зайдам\", але ж фільварок - типово польське утворення, виходить воно було за польських часів? (\"Мав він добрячий фільварок\"), але далі ти пишеш: \"А сад був знаний. Не гірше царського. Великий, пишний і багатий, знаний далеко за межами нашого повіту, губернії, ба навіть у Києві чули про то диво\", з чого зрозуміло, що мова йде про Російську імперю.“
«ФІЛЬВÁРОК (польське folwark, від нім. Vorwerk - хутір, ферма) - 1) У Польщі, Литві, Україні та Білорусі у 14-19 ст. багатогалузеве панське господарство. За панщини у Ф. застосовувалася дарова праця, пізніше — наймана.»
Далі трохи пропустив :)
«У 19 ст. Ф. через неприбутковість, брак модернізації с.-г. техніки і коштів, робочої сили почали занепадати (хоча у Гетьманщині Ф. зникли ще у серед. 17 ст.). На Правобережжі і в Галичині Ф. називалися панські (шляхетські) господарства й угіддя аж до революції 1917 чи ще й між двома світовими війнами в Польщі.»
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA

Так що фільварок у вустах діда цілком нормально сприймається. До речі, у мене на Прикарпатті, старі люди теж іноді ще вживають це слово.

“Власне, не ясно про які часи йдеться. Якщо це в нас Київська губернія (моє припущення), то це не могли бутии часи між 1708-1781 рр., так як збберігався поділ на полки, тоді як в тебе чітко читаємо \"нашого повіту\", значить полки в нас вже зліквідували. Тоді це час після 1781 р., але на той час...Київської губернії не існувало, бо вона була перетворена на намісничество, це в нас час після 1796 р.“

Все добре, але не зовсім. Губернії у нас були ще із 1708 року – Київська і Азовська. Полки й справді існували – Полтавський, Сумський та Чернігівський. Такий от паралельний адміністративний дуалізм. Більше за адресою: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%97

Про повіти. Після входження українських земель до складу Австрійської монархії на території Галичини і Буковини запроваджувався поділ на округи і дистрикти. Українські землі, що потрапили під владу Російської імперії були остаточно поділені в кінці 18 століття на губернії та уїзди. Дистрикти й уїзди місцевим населенням традиційно йменувалися повітами, що знайшло свій вияв в українській та польській суспільно-політичній та науковій літературі 19-20 ст.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82

“Якось мріяти про \"державність\" чи сумувати за \"рідною землею\" - це могла лише українофільські налаштована інтелігенція, а не старий дід із села.“

А й дід і був сільським інтелігентом – цитата з твору: “Де мені старому! Хоч і в бурсі студіював, але далеко мені до неї“. Тобто освіту він мав, і на той час непогану. Хоча зізнаюся, що може трохи і перегнув палку, але як зауважив Антон Санченко, фольклор про багато говорить. Чесно кажучи, важко нам, дивлячись у глибину віків, точно знати як то думали люди насправді. Шкода, що Н. Яковенко у своїх працях практично не торкається світогляду українського народу ХІХ ст. :(.
Пригадав, що вона згадувала, що ще з Київської Русі, задовго до 1187 року могла існувати назва “Україна“, але книжниками, князями, верхами, використовувалася назва Русь, Руська земля тощо. Тобто по суті існував деякий ідеологічний розрив між верхами і низами. Теж саме було в ХІХ ст.
Щоправда, я вважаю, що подібні слова, можна вкласти у вуста одиницям. І сподіваюся, що дідуган з цієї ж когорти.
А щодо інших деталей – то й справді, занадто перейнявся я стилізаціями. Треба буде в наступних оповідях трохи відійти від традиційних канонів та шаблонів цього жанру.

“ краще б ти розповів легенду - ото було б діло, без отого обрамлення і можливо, дійсно, краще було б якби ти в першу чергу послуговувався сучасними художніми засобами для її зображення, використовуючи елементи \"старовини\" лише іноді, щоб створити атмосферу“

А я й справді писав цю легенду як казку, а вже потім дописав початок і кінець. Так мені видалося доцільнішим, та й хочеться якось об‘єднати всі мої оповідання тонкою ниточкою, аби вийшов своєрідний цикл, а образ діда-оповідача виглядав доцільно (сплагіатив у Гоголя :)).

Щиро І.С.

© анонім, 25-06-2007

Святославе, спроба, звичайно цікава. Але є деякі хибні тези. Зокрема щодо усвідомлення України як окремого утворення. Раджу крім історичних книжок почитати фольклорні збірки з періодизацією. Наприклад таке

Зажурилась Україна , що нічим прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти...

А щодо того, що українцям було байдуже, кому належала земелька, то це ви спересердя. Більш того, нічого, крім цього, українців ніколи не цікавило :)
Запорозьку Січ розігнали якрах через земельні конфлікти з переселенцями з Сербії, бо кому належить ота балка, чи оця левада, в ті часи пам'ятали дуже добре. І вміли боронити своє право зброєю.

І ще. Землі війська Запорозького формально не належали жодному з монархів. Тож часи, коли, земля "не належала зайдам" все ж були.

А.С.

© анонім, 25-06-2007

Щось знову непрацює, як тут робити підпис, аби працювало гіперпосилання на мене, а то ніколи не працює, в мене в рецензіях 0?

Святослав Чирук.

© анонім, 25-06-2007