Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Кілька підрахунків і спроба визначити хронологічні межі оповідки...

(Рецензія на твір: Василіск, автор: Ігор Скрипник)

Тут така справа, всі тебе хвалили за майстерне зображення реалій буття минувщини, за стилізацію мови загалом під старовину. Али ти тут дотримуєшся однієї помилки. Розумієш, ти із самого початку твору усвідомлюєш, що ти не з твором, що то все неправда, що ти - наш сучасник.
"Було се ще в ті часи, коли наша славна Січ Запорізька наганяла жаху на гаспидів магометанських – турків і татар, коли в кожному селі чи хуторі було повно козаків, а наша рідна земелька не належала ніяким чужоземним зайдам, а таки нам, українцям, а не, як то видумали кляті москалі, чорти б їх позабирали, малоросам! Тьху! Гей би тому, хто це слово вигадав, язик і чоловіче причандалля повсихали! " - оце мені здається штучним, людина ХІХ сторіччя ніколи б так не сказала, бо вона завжди була лояльна до влади. Сумувати могли за втраченими вольностями, але не за тим, кому належала земелька - це людям було байдуже, розуміння української держави не існувало, як не існувало і усвідомлення себе українцем (це відбувалося шляхом нав"язування цього терміну інтилігенцією), не боялися також і слова малорос, воно не було образою, тим паче під таким терміном частина території сучасної України фігурувала в деяких середньовічних літописах. Якось мріяти про "державність" чи сумувати за "рідною землею" - це могла лише українофільські налаштована інтелігенція, а не старий дід із села. Коротше кажучи, дід мені здався штучним і до того ж нашим сучасником, який грав ролю діда ХІХ ст. і ще окрім того лахав сам із себе під час виступу через те, що саме грав таку роль. Далі чумаки із сіллю - це все намагання зібрати штампи які в нас асоціюються з "українським" чи то "козацьким". Штучность полягає вже в цьому намаганні зібрати "українське". Ну далі фільварок. Ти пишеш, що це відбувалося в часи, коли "наша рідна земелька не належала ніяким чужоземним зайдам", але ж фільварок - типово польське утворення, виходить воно було за польських часів? ("Мав він добрячий фільварок"), але далі ти пишеш: "А сад був знаний. Не гірше царського. Великий, пишний і багатий, знаний далеко за межами нашого повіту, губернії, ба навіть у Києві чули про то диво", з чого зрозуміло, що мова йде про Російську імперю. Власне, не ясно про які часи йдеться. Якщо це в нас Київська губернія (моє припущення), то це не могли бутии часи між 1708-1781 рр., так як збберігався поділ на полки, тоді як в тебе чітко читаємо "нашого повіту", значить полки в нас вже зліквідували. Тоді це час після 1781 р., але на той час...Київської губернії не існувало, бо вона була перетворена на намісничество, це в нас час після 1796 р. Дід в нас уже кремезний, а ми так розуміємо, що було то за часів сивої давнини. Його оповідь стосується десь 1840-1850-х рр., тим не менш, дід наш вперто твердить : "Було се ще в ті часи, коли наша славна Січ Запорізька наганяла жаху на гаспидів магометанських – турків і татар", тобто грубо і приблизно - кінець ХVІІ - середина ХVІІІ ст. (але останнє вже з виликою натяжкою, бо вже у війні проти турок 1730-х роківкозаки вже грають другорядну роль, це вже голота). Коли ж він жив?
Вся справа в тому, що нажаль, не було таких часів коли б "наша рідна земелька не належала ніяким чужоземним зайдам", як це не прикро. Коротше, трохи не в"яжеться. Тут уже відмічали, але і я скажу, такий твір читати важко, бо він не для сучасного читача. У ньому багато чага сказано, сама оповідь діда досить сумбурна і не зовсім гармонійна, краще б ти розповів легенду - ото було б діло, без отого обрамлення і можливо, дійсно, краще було б якби ти в першу чергу послуговувався сучасними художніми засобами для її зображення, використовуючи елементи "старовини" лише іноді, щоб створити атмосферу? В тебе виходить, що і твір нібито невеликий, а нагородив подій і людей силу силену, не розгребешся :) Приміром, нащо нам знати про отих баб, які сварилися? Воно зайве. Як власне і дід на початку зайвий.Залишається у нас польський фільварок на правобережній Україні до 1779 із польським територіальним устроєм (я не можу собі уявити василіска на Лівобережжі, ну ніяк не можу). Але чи варто оповідати саме про фільварок? Чи не відгомін це того як нас "гнобили"? А нащо воно? Ні, ну впринципі, не заперечую...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039507865905762 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати