Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Непомітний, автор: Олена )

Справжнє кохання, коли воно однобоке, схоже на ручку мітли замість дівочої руки. Ось таким метафоричним бачу закінчення Вашого твору. І геройство, коли воно в пустоту, а ще страшніше, коли в душевну пустоту у відповідь на нього, це вже навіть не непомітність, це вже невидимість. Це спалах темряви серед темної ночі. Розтоптане життя задля недосяжної мрії - це щось на кшталт віри ченця-затворника у всюдисущого Бога, якого йому ніколи не побачити, але задля якого він добровільно ховає себе поміж темних печер. Аби Бог побачив його. Але чи побачить - не факт. Бог послав людину творити добро, а не ховатися від світу у голій вірі. Ваш герой чимось схожий мені на того ченця. Він нібито творить добро, співає оду коханню, але добро його виявляється порожнім, бо він фактично покрив явного злодія, а ода німа, бо кохання його не чує. Бог послав людину любити і нести любов, а людина полюбити змогла, а нести свою любов не навчилася. І тоді вітер грається ненароком розсипаним сміттям, навіть не помічаючи, що то не сміття, а людська доля. Доля Непомітного. Ваш твір, Олено, це ціла скриня філософії, коли прочитати його з широко розкритими очима.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039115190505981 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати