Та як хто... Тобто люди різні ж. Одним треба вжахнутися, щоб відвернуло від зла. Інші добре поліруються освітою, культурою. Є й такі, що просто добрі й зла не чинитимуть. Всякі є, і всяких треба.
Бачиш, Анатолію, в "Куркулеві" є дещо, що виокремлює текст з переказу про безглузду жорстокість людей. Загалом, це дуже важко передати будь-якому автору і рідко вдається. Оте, близьке до Божого милосердя - а ми Його діти, і в нас живе успадковане вміння бути милосердними, що Юду, зрадника, теж треба пожаліти. Не тільки Ісуса, який мучиться на хресті, а й того, хто його зрадив. За вбогість душі, за пекельну муку в петлі, за жахливу самотність душі, яка не запізнала любові, а ниділа в полоні низького користолюбства. Пожаліти-вжахнутися і не хотіти бути таким, спробувати бути інакшим.
З повагою,
Наталя
Декілька слів, щодо "Куркуля". Суспільство гуманізується не жорстокістю огленої до неподобства правди і самобичуванням, а освітою, культурою і можливістю бачити людству світло в кінці тунелю. З повагою, Анатолій.
Дяка-дяка, Анатолію!
Ну, вже коротше, ніж вийшло у тебе, не втнула би переказати текст - браво! А лаконічність - відомо чия сестра. :-)
З повагою,
Наталя
