Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Сіль землі , автор: Олена )

Цікавий задум про ліки від геніальності, від творчості… В принципі ідея не нова, досить часто зустрічається в антиутопіях, але обіграна по новому.

Чесно кажучи, після прочитання твору в мене не виникло враження того, що у тому світі дуже багато людей потерпає від свого таланту А це мало б бути проблемою у суспільстві, адже до професора постійно звертаються люди, він змінює персонал. НМД, варто додати кілька штрихів про цю проблему: заголовки газет, соціальні плакати, які б впадали в око професору, і т.д.

«Закриваю парасольку, струшую з неї воду. На мокру клейонку сідає червоний метелик. Граційно розправляє крильця, завмирає.»
Ви коли-небудь бачили метелика, який сідає на предмет, який різко рухається? Хіба це його не відлякує?

Не зовсім повірив у сварку із Антоном… Якщо він такий противник цих ліків, то чому допомагав? А вирішив піти після того, як створив те, проти чого так виступав. Як на мене, варто прибрати цей епізод, а ці думки вкласти в голову самому головному герою, або ж Антон має якось засвітитися у фінальній частині, бо він як та рушниця, що не вистрілила. А може він виявився сусідом тієї дівчини-письменниці й побачивши його, професор став сумніватися і пригадав художницю?

Блішки:

«заборі» - паркані, огорожі

«змірилася» - змирилася

П.С. І чому «ЗНГ 47»?

Щиро І.С.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.030143976211548 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати