Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44362
Рецензій: 86683

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: НАВЧИ МЕНЕ ЖИТИ В ПІТЬМІ (15), автор: Юрій Кирик)

© Елен Тен , 23-04-2015
Пане Юрію, дякую за продовження! Гарно виписали діалог Анети з Міськом. І образ пані Чипельської стає все об’ємнішим, багатогранним. Читаючи діалог, ловила себе на тому, що починаю її розуміти. І навіть на якусь мить забувала, ким вона є насправді. Ось так оживити персонаж - це вже неабияка майстерність автора. Вітаю і бажаю Вам успіхів із наступними частинами!
З повагою, О.

Коли так, то вітаю вас, а й себе теж. Мої герої часами живуть своїм, незалежним від автора життям. Це приносить мені найбільше задоволення.
Дякую за щирі побажання.
Зичу гараздів,
Ю.

© Юрій Кирик, 24-04-2015

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.58354687690735 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …
Що це за дитячі книги з різними витребеньками?
На українському книжковому ринку досить багато якісної спеціалізованої літератури для дітей. Хочемо …
Вікторія Авеярд «Багряна королева»: зрадити може будь-хто [рецензія]
У жанрі фентезі регулярно з’являються новинки, варті уваги. Одна з них — серія «Багряна королева». Дебют …
«Глінтвейн дорогою на Говерлу» Василя Карп’юка [рецензія]
Нова книга прозаїка та поета Василя Карп’юка потішить спраглого до спокою та забуття, втомленого містом …