Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: НАВЧИ МЕНЕ ЖИТИ В ПІТЬМІ (4), автор: Юрій Кирик)

З задоволенням прочитала про душевні переживання пана Куйбіди (ой, перепрошую, Бійбіди) та атмосферу прийому. Весело і дотепно. Мабуть, журналістський досвід, Юрко? Бо то ж треба таке бачити власними очима, аби так живо і гарно змалювати. Тонкий та іронічний гумор - оце тобі дуже личить, Юрко. Цікаво, як події розгортатимуться надалі. Розумію, що твір - фікція, але якось дуже стає схожим на реальність. В цім і його принада.

Президента Вацлава Гавела з його другою дружиною Даґмар теж довелося вживу пострічати. А ще пригадую (зараз трішки похизуюся), що довелося власними очима бачити і японського цісаря Акігіто з цісарівною Мічіко в Празі у 2002-му році, бачила їх так з кількаметрової відстані як працівниця однієї культурної установи. Що мене найбільше здивувало, так це те, що коли в будову зайшли їхні Цісарські Величності в супроводі чеської делегації (а ми стояли трішки далі і у нас був чудовий вигляд на головний вхід), то першим, що цісар з цісарівною (маленькі зростом і дуже тендітні люди) зробили було те, що вони зупинилися, роззирнулися довкіл і, побачивши нас (працівників), усміхнулися, склали долоні докупки і ввічливо, повільно і глибоко вклонилися - і так на всі три сторони. Я вражалася - яка висока культура і скромність! Аж потім маленькими акуратиним крочками рушили до пардних сходів, по яких в той час уже спускався мер міста з директором цієї установи. Коли про цей випадок розказувала своїм японським однокусрсникам в колледжі в Сіднеї, то дивилися на мене, ніби я їм розказую про неабияке неземне диво. Бо, як зясувалося, я в їхніх очах маю тепер бути дуже щасливою людиною, бо таке щастя навіть у самій Японії випадає вкрай рідко. Мовляв, майже всі японці мріють побачити "вживу" свого цісаря. Він у них майже як бог, бо це одна із найстаріших панівних династій на світі - налічує понад 2000 років! Можеш собі уявити таке? Ця династія існувала ще в часах Ісуса! Отаке от. І все це дякуючи твоєму твору - теж пригадала один зі світлих епізодів з "сильними світу сього".

Отож чекатиму на продовження.

З теплом,

Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042485952377319 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати