Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Боже, я знаю..., автор: Viktoria Jichova)

Як бринить Ваша, Віко, душа навіть у сумних думках про той світ, де нас уже нема. Де все так, як є, а нас уже нема. І в той же час ми є. Ми є в любові, як таку мали, чи хоча б мріяли про неї, як ткали слово "крапля за краплею", як жили, жили так, що аж "згоряли уста і серця на попіл", "від любові, напившись". Любов, як Бог, котрий дає нам безсмертя. А любов - слово. А слово - до чиєїсь душі. І душа, котра з твоїм словом - як символ любові. Звідси й кохання, звідси й безсмертя, звідси й ми, як душі, котрі "кров і роса". І ми є, навіть коли нас уже нема.
Може, заплутано висловився. Але так прочитав. Так ввібрав у себе, як вбирає земля теплий літній дощ. І так само, як земля після дощу, розцвів від ваших слів. Беру в улюблене.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.03156304359436 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати