Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Будинок , автор: Олена )

Вітаю Вас, Елен, з черговим гарним твором. Тему Ви підняли дуже цікаву і заодно дуже важку. Щодо будинка як такого - добре, що людина хоче мати щось своє і хоче пишатися тим. Та чи ціною знищеного життя, понівеченої душі і скаліченими родинними відносинами? Бо це ніби фетиш, одержимість матеріальним, яке висмоктує всю життєву енергію.. І самотня старість у цих чотирьох стінах - як гріб зажива - що може бути страшніше? Як читала Ваш твір, то мурашки повзли по шкірі - так страшно уявлялася ота стара, покинута, змерзла від холоду як душевного, так і фізичного, і завалена сніговими наметами жінка.. І дочка - це теж окрема історія. Бо звідки взятися тому душевному теплу, коли воно систематично вбивалося "заради будинку"? І оця остання спроба доньки, яка хотіла, аби мама відпочила на курорті, підлікувалася, гори побачила хоча би раз у житті.. Крижаний подих непорозуміння назавше роздмухав останні ще крихти довіри. Так, діти повинні бути вдячні своїм батькам, але коли батьки своїм дітям не прищепили почуття любові, а систематично відсували їх "на другу колію", то й тої вдячності вони не можуть очікувати. Бо не можна вимагати вдячність, як і любов загалом. Це почуття має бути взаємним і добровільним. Нікого не засуджую з героїв, просто констатую, що там, де нема любові і існує перевернута система цінностей, є вічний холод і вдчуження. Мені дуже шкода як бабцю, так і її дочку. Бо одній - помирати в самоті, а другій - все життя картати себе за таку страшну долю матері, якщо, звісно, в тієї прокинеться сумління.. Справді, Елен, тема така, що спонукає до безлічі роздумів. Всяке нбуває в житті. Як видно, навіть діти не є гарантією від самотньої і безпомічної старості. А скільки, на жаль, є таких випадків.
Дякую за гарний, хоч і сумний, твір.

З теплом,

Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027197122573853 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати