Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2501
Творів: 45174
Рецензій: 88355

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Тут мені бачиться

(Рецензія на твір: Війнушки (1), автор: Наталка Ліщинська)

© (37.54.216.—), 04-12-2014
надзвичайно тонке відчуття автора тої грані, що відділяє справжність від фальші. Сучасна війна - страшна, багатьом незрозуміла, це тема, де стикаються різні думки, погляди, розуміння, політичні культури. Відповідально і дуже. Я читала і перша думка була: " Це нефальшиво"
Успіхів, Наталю!
З повагою і теплом,
Ніна

Ти так надовго зникаєш... :(

Наталю, я це розумію, ще й як. " ... якоїсь мізерної власної корисності". Мабуть усі свідомі люди цим зараз переймаються і тому роблять все можливе, щоб хоч якось допомогти всім нам. Люди самоорганізовуються і це найголовніше. А діти? Українська символіка на руках, у косах дівчаток ( як побачила таку, сльози ...), на портфеликах, ранцях, іграшках. Це вже немало. Та й те, що відбувається у отих "старших братів" - теж не може не давати надію. Ми сильні. Тільки втрати дуже болять. А у них уже звучить:" Навіщо нам був потрібен той Крим". І багато інших ознак прозріння. Хочеться вірить у мудрість нашу вікову. Бо скільки ж уже можна? Наталю, будемо триматись і не здаватись. Хай усе буде добре!
З найкращими почуттями,
Ніна

Тільки от чогось не пишеться... Постійне відчуття і тривоги, і напруги...

© Nina, 04-12-2014

Ой, Ніночко... Дякую, вибач, стільки всього було, є, що якось те віртуальне життя занепало, знаєш, я заскучила дуже, але ледве заволочила себе за волосся на ГАК... І оповіданню вже скоро й пів року, але написала і хотіла знищити, стрималася, а тепер після довгого вилежування прочитала - може й добре, що не знищила. А все рівно муляє таке якесь відчуття дикої непотрібності писаних слів... власної непотрібності, ілюзорності життя, реальності смерті, якоїсь мізерності власної корисності. Ех, і чого я на тебе вивалюю то все... Ой, дурна-дурна, вибачай, Ніночко. Все буде добре. І то не просто слова, мантра для самозаспокоювання, навіть не надія з вірою. Знаю, що все буде добре.
З любов"ю,
Наталя

© Наталка Ліщинська, 04-12-2014

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0878610610962 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ренделл Манро «А що, як?.. Серйозні відповіді на абсурдні запитання»
Згадайте усі найабсурдніші питання, які ми ставили у дитинстві дорослих, і на які не отримали відповідей. …
Анжела Дакворт «Крок за кроком». Чому талант не тотожний успіхові?
Генії — перша асоціація з людьми, які стали успішними завдяки своєму таланту. «Крок за кроком» доводить, …
«Денний звук»: реально про нереальне
Пам’ятаєте клубок ниток із бабусиного кошика, що так і просить його розплутати? Цей клубок нагадує мандрівку …
Лі Бардуґо «Королівство шахраїв»: продовження історії про благородних злодіїв
Після виходу «Шістки воронів» — першої книги дилогії «Кеттердам» — стало зрозуміло, що читачам варто …