Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Одержимість (25). Частина ІІ - Вітер, що приносить дощ, автор: Viktoria Jichova)

По-перше, Віко, дякую за пораду відносно боротьби з анти-спамом. Тільки лоба почухав - і чому було самому до такого не додуматися.
Тепер про Вашу частину твору. Буду коротким - вона, як перехрестя, де все тільки має початися, тож краще скажу свою думку про весь твір до цього моменту.
Він мені видається оригінальним. Тим, що у Вас так переплетені Ваші власні життєві перипетії (і не кажіть про спогади дитинства, про спогади про бабусю, та й багато іншого, що це все тільки героїні спогади - не повірю), так от, усе особисте Ваше так переплетено з подіями й роздумами героїні, що твір стає схожим на сповідь-роздум. Може, не кожному це до вподоби, але я особисто зачарований Вашою повістю. Чесно і щиро. Люблю думку. Різну, але щоби вона була. І нехай вона тече тихо та повільно, як річкова вода, але вона тече, вона в'ється, вона закручує свої вої і творить свої плеса. У ній хочеться скупатися, з неї хочеться напитися, над нею хочеться посидіти притихлим рибалкою і подумати про світ, про небо й зорі, про нас, людей, і ще про все неозоре й незнане, про що ми можемо тільки здогадуватися або ж придумувати, як здогадок бракує. Отака-от Ваша повість. На мою думку.
Тож пишіть, аби не пересихала річка.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.045007944107056 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати