Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2466
Творів: 44272
Рецензій: 86445

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Одержимість (25). Частина ІІ - Вітер, що приносить дощ, автор: Viktoria Jichova)

© Катерина Омельченко, 26-10-2014
Вікторія, довго вагалася перед написанням рецензії, бо мені трохи не зручно це робити сьогодні. Справа в тому, що мені цього разу дещо не сподобалося (не як письменнику чи критику - я не наважуюся заносити себе до жодної з цих категорій, але, як читачеві). Вікторія, вам іноді треба змінювати темп оповіді, оскільки ви вже здійснюєте перехід від настрою до настрою, від спокою до жаху, від реальності до сну, бо ваше письмо дуже спокійне і плавне, дуже таке, як би сказати? - описове, і воно дещо не підходить для зображення сильних переживань і потрясінь. Я не знаю, чи доводилося вам коли-небудь відчувати справжній страх? Такий, від якого втрачаєш здатність думати? Такого страху часто зазнають маленькі діти років до дванадцяти, мені, навіть, здається, що всі, або, принаймні, переважна більшість дітей. Він тоді, з мого власного досвіду, буває двох видів: млосний, нудний, повільний, що витягає душу і робить час нескінченим; другий - такий, що приголомшує, наче блискавкою б'є, валить з ніг і миттєво спопеляє. В будь-якому випадку, це почуття надто самодостатнє, надто само в собі, надто поглинаюче, аби цієї миті просто згадувати минуле, розмірковувати над чимось стороннім і продовжувати звичайний "внутрішній діалог". Як все це передати на письмі - не маю жодного уявлення, письменник же ви, а я - лише читач, але мені цього трохи забракло. Та мені, справді, дуже подобаються ваші описи дороги, природи, містечок, екскурси в історію і згадки з минулого героїні (на цю мить прочитала пять перших глав і три з тих, що зявляються уже зараз), тобто те, що ви, дійсно зазнали в той чи інший спосіб. Проте, не сприймайте моїх слів надто серйозно, бо я лише один із читачів, і письменник жодним чином не має ні під кого підлаштовуватися.

Ви праві: скільки таких починань закинуто через сумніви у їхній вартості і необхідності витрачати на них час! Тепер я вже, щонайменше, доросла, багато впертості набула за свій вік))) і навчилася не залишати будь-яку справу на півдорозі, а йти до кінця, а замолоду так легко розчаровувалася і зневірювалася, хоча зараз знаходжу іноді цікаві наброски, з яких, може, щось і вийшло би. Це, дійсно, одна з можливостей, подарованих інтернетом. Але я завжди була більше читачем, ніж письменником, і саме з точки зору читача, а не моєї зручності як автора, вважаю, що деякі (не всі, а саме деякі речі варто читати великими дозами)))

© Катерина Омельченко, 26-10-2014

Тут я з Вами на "всі сто" згодна, Катерино. Те саме хотіла сказати і про Вашу "Абстиненцію". Пошматинне викладання мене теж неабияк дратує - нагадує скоріше який нескінченний серіал мильної опери. Але твір я ще не дописала, а коли його допишу - ще самій невідомо. І то я б, напевне, померла від мук чекання, коли ж його викладу в повному виді. Може, і навіть не дописала б, а закинула як зайву втрату часу. А так, дякуючи сайту та хоча такій от можливості викладу хоч знаю - є відгуки, можна писати й далі, значить, хтось читає і це його цікавить. Радію, що ми так добре розуміємося в цім та інших питаннях.

З теплом,

Віка

© Viktoria Jichova, 26-10-2014

А знаєте, я таки теж дотримуюся думки, що деяким текстам шкодить оцей повільний поступовий виклад частина за частиною, бо вони мають читатися не уривками. В цьому ваш текст, здається, трохи схожий на мій і, може, його слід подавати й читати суцільним потоком, щоб читач сам обирав, де і як переривати читання. На жаль, за сучасних умов це майже неможливо, бо на сайт же не викладеш книгу одразу й цілком. Моя книга в оригіналі йде суцільним текстом, смислові частини відділяються зірочками, а на частини з окремими назвами я розділяю тільки для зручного закидування на сайт, і мені це не подобається. Та, що робити, змушені пристосовуватися)))

© Катерина Омельченко, 26-10-2014

Дякую, Катерино, за спостереження і відгук. Зараз саме сіла виправляти і редагувати дещо в тексті. Ви правильно зауважили, що то ще не той страх, який приголомшує і віднімає мову й думки. Насправді ж страхів я пережила багато і різних. Цей, який описую - це є страх, перемішаний зі сумом - такий собі плавний, незрозумілий ще для героїні страх. Бо вона сама ще не знає, що це з нею таке відбувається. Сон, реальність? Надчутлива уява розбурханих думок? Страхів вона ще переживе декілька, тільки от не знаю, я не хочу з того робити класичний горор. Скоріше щось суміжне між сном та реальністю. Ну, побачимо далі, що вийде. Не хочу зараз просто забігати наперед. Радію, що вже почали читати мій твір, бо куснями воно все випадає з контексту і цілісний сенс тому стає не надто зрозумілим. Темп оповіді я спеціально обираю повільний, драма розтягується, то таки так, але події у мене, так сказати, розвиваються "по наростаючій", де кульмінація має прийти аж в самому фіналі. А що вийде в кінцевому результаті, який з цього виплине висновок - побачимо. Якщо буде ласка, Катерино, якщо, звісно, дочитаєте твір від початку аж до тієї частини, звідки Ви почали, скажіть мені свою думку. Цікаво буде, бо знаю, що у тексті, коли допишу до кінця і трішки відлежиться, буду робити головні правки - а зараз це ще лише все ще надто "сире".

з теплом,

Віка

© Viktoria Jichova, 26-10-2014

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.44119691848755 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Постапокаліптика по-українськи: Огляд роману «Горизонти наших надій»
Для української літератури постапокаліптика — відносно новий жанр. Те саме можна сказати і про кіберпанк. …
Огляд книги Джорджа Мартіна «Лицар Семи королівств»
Я сумніваюсь, що ще існує бодай хтось, хто в епоху інтернету не чув про «Гру престолів». Вихід кожного …
Наївно про жорстокість: «Хлопчик у смугастій піжамі»
Вперше книга Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» вийшла у 2006 році. І швидко стала бестселером …
Огляд книги Ельчіна Сафарлі «Про море мені розкажи»
Просто живіть, посміхайтеся і любіть. Це не складно. Ельчін Сафарлі «Про море мені розкажи» Відверто …