Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Одержимість (24). Частина ІІ - Вітер, що приносить дощ, автор: Viktoria Jichova)

Світ нашого дитинства, Віко, це такий заповідник нашого уявлення про святість і найвищу красу, котрих ми у житті ніде більше не знайдемо. Моя батьківська хата продана іншим людям. А довкола неї мої місця (гори, байраки, переліски, белебні) уже не ті, не мої. Не тільки тому, що продана хата, а тому, що повсихали одні дерева і повиростали інші. Світ змінився. Де був белебень, зараз ліс, де був ліс, вже майже поле. Мій світ помер. Він-то живий, в іншому лиш образі, але мій - помер. Тільки у згадках він лишився, як найкращий, та ще приходить у сни. Часто.
І хати жаль. Хоча розумію, що жити там не мав би змоги і добився хіба б запустіння, але зійду над гору над колишнім нашим городом, і хоча ніколи не був плаксивим, а сльози течуть самі собою. бо мою землю, стоптану моїми покійними батьками, топчуть інші люди і обробляють на свій копил. А мені здається, що не мають на те права, бо то земля моїх батьків, а отже, й моя довіку. Хоча насправді все не так. А в душі - отак, як написав.
А щодо родоводу, то я мав щастя роздобути свій родовід (не сам, не мав на те змоги й часу, а племінник здвигнув гору тої праці, а я просто переписав) аж до 1700-их років. Дивлюся в нехитрі імена і обсідають мене думки - що за люди жили до мене, що привели зрештою і мене в цей світ. Світобудова - цікава річ, аби лишень мільйонну частку її сягнути розумом і душею, варто родитися.
А вирубування куща ружі - то такий шедевральний момент у Вашій повісті, що я радий за Вас. Не тому, що плакали дівчам, а тому, що змогли так написати.
Та годі слів, бо в минуле дивитися, напевно, те саме, що в дзеркало глупої ночі. Може, нічого й не побачиш, а думок - тьма і трошки.
Тож буду замовкати до наступної частини. Своєї чи Вашої.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026353120803833 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати