Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2501
Творів: 45174
Рецензій: 88355

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Ілюзії, автор: Олена )

© Михайло Нечитайло (130.185.3.—), 22-10-2014
Не знаю чому, але при прочитанні цього оповідання у мене весь час крутилася перед очима гоголівська "Шинель". Нібито й тематика дещо інша, а от чогось зійшлося все докупи.
Стосовно ж теми, зачепленої у творі, то тут висловлено переді мною багато думок. Що можу додати - хіба те, що як писати, так і видаватися може будь-хто, врешті-решт ми ж намагаємося бути демократичними. А вже хто буде тебе читати - то теж усе на відкуп демократіії. А відносно правди - то не кожен автор здатен її витримати. Інший замикається у своєму уявленні, що він геній, а інші просто йому заздрять, що жоден екскаватор його звідтіль не викопає. Ще ж інший починає прислухатися до всіх порад і роками переробляє свої творіння до знемоги, не тільки не покращуючи, а погіршуючи й погіршуючи їх. Рідко хто вміє як прислухатися до критики, так і посміятися наж нею незлобливо водночас. А геніальність... Та біс із нею, так само як із тим друком. Моя душа хоче писати - і я пишу. Дасть Бог, хтось прочитає, хтось похвалить,хтось погудить, хтось візьме в душу, а хтось пустить за вітром. Головне - я живу тим, чим хочу жити. І це головне. Все ж інше бачить Бог, чи провидіння - і як там уже буде, хай так і буде. Бо як цупити себе в генії, а воно, гляди, не вцупиться, то світ чорніє, а разом з ним і ти сам. А треба бути райдужним. Навіть коли довкола сіро. Тоді побачиш таких, як і ти. А знайти собі подібних - це вище й важливіше від усілякої так званої геніальності, обриси якої ніхто до пуття ще не змалював.
З повагою М.Н.

Дякую, пане Михайле! Звісно, треба бути райдужними, посміхатися в обличчя неприємностям. Тоді й вони, хочуть того чи ні, змушені будуть посміхнутися у відповідь.
А щодо мого героя, здається, він і не ганявся за тією химерною геніальністю. Просто хотів, щоб його почули. Нехай і в такий недолугий спосіб.
З повагою, О.

© Олена , 22-10-2014

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.4074239730835 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ренделл Манро «А що, як?.. Серйозні відповіді на абсурдні запитання»
Згадайте усі найабсурдніші питання, які ми ставили у дитинстві дорослих, і на які не отримали відповідей. …
Анжела Дакворт «Крок за кроком». Чому талант не тотожний успіхові?
Генії — перша асоціація з людьми, які стали успішними завдяки своєму таланту. «Крок за кроком» доводить, …
«Денний звук»: реально про нереальне
Пам’ятаєте клубок ниток із бабусиного кошика, що так і просить його розплутати? Цей клубок нагадує мандрівку …
Лі Бардуґо «Королівство шахраїв»: продовження історії про благородних злодіїв
Після виходу «Шістки воронів» — першої книги дилогії «Кеттердам» — стало зрозуміло, що читачам варто …