Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51625
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Ілюзії, автор: Олена )

Нині Ви мене надзвичайно приємно вразили. Без жодного перебільшення, без лукавства, без натяжки - пречудово! Тут тобі і глибина, прихована в уявній простоті, і тонкий психологізм, і шикарний стиль - жодного зайвого слова, усе точно припасоване, вивірене - пізнаю Елен Тен!
Одразу ж стільки рецензій і буде, певно, ще більше - тема чутлива для ГАКівчан - це поза всяким сумнівом. Стосовно піднятої проблеми викладу лише одне своє бачення. Де той критерій, за яким автор має судити - писати йому, чи ні? Він в одному: зрозуміти хоча б під кінець життєвого шляху що хотів від тебе Той, Хто послав тебе у цей світ. Зрозуміти хоча б в останню мить і в цю ж мить переродитися (як Варавва). Якщо твої заняття, вправи допомагають тобі досягти такого розуміння - усе інше вже не має жодного значення, бо насправді шлях до твоєї мети куди важливіший, аніж її досягнення. Чому? Бо лише шлях робить нас тими, ким ми стаємо, а зовсім не мета, котра, навпаки може опустити людину нижче того рівня, з котрого вона почала до тієї мети рухатися (те, що зветься випробування славою).
Але окрім цього, додатково, як мужчина поважного уже віку, дещо мушу по тексту і зауважити.
"...бальзаківського віку Барбі – завідувачка бібліотеки. Висока, струнка, білява. Тонкі ніжки, талію хоч обхоплюй обома руками. Ось тільки дорогий тональний крем вже не заштриховує зморшок під очима. Хіба що пом’якшує, візуально згладжують їхній контур."
Молодість, дорога моя Елен, повірте мені на слово, минає надто швидко, щоб так недоречно пускати шпильки на адресу даного персонажу. Прийде час і Ви теж будете використовувати "Loreal Revitalift" чи щось подібне, бо жінка хоче завжди залишатися жінкою. Особисто я поважаю людей, котрі уміють підтримувати себе в належній формі усе життя.
Допускаю, що Ви хотіли сказати щось інше, але тоді варто було б це виправити, змістити якісь акценти. До речі, я написав би так: "... Точені ніжки, талія, котру можна двома долонями охопити." Бо коли двома руками потрібно охоплювати - то вже не талія, а черево на "тонких ніжках". І ще, одна одруківочка: пом"якшує - згладжують (однина - множина).
З повагою - ВВ.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039350986480713 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати