Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2501
Творів: 45174
Рецензій: 88355

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Ілюзії, автор: Олена )

© Володимир Ворона (78.111.187.—), 21-10-2014
Нині Ви мене надзвичайно приємно вразили. Без жодного перебільшення, без лукавства, без натяжки - пречудово! Тут тобі і глибина, прихована в уявній простоті, і тонкий психологізм, і шикарний стиль - жодного зайвого слова, усе точно припасоване, вивірене - пізнаю Елен Тен!
Одразу ж стільки рецензій і буде, певно, ще більше - тема чутлива для ГАКівчан - це поза всяким сумнівом. Стосовно піднятої проблеми викладу лише одне своє бачення. Де той критерій, за яким автор має судити - писати йому, чи ні? Він в одному: зрозуміти хоча б під кінець життєвого шляху що хотів від тебе Той, Хто послав тебе у цей світ. Зрозуміти хоча б в останню мить і в цю ж мить переродитися (як Варавва). Якщо твої заняття, вправи допомагають тобі досягти такого розуміння - усе інше вже не має жодного значення, бо насправді шлях до твоєї мети куди важливіший, аніж її досягнення. Чому? Бо лише шлях робить нас тими, ким ми стаємо, а зовсім не мета, котра, навпаки може опустити людину нижче того рівня, з котрого вона почала до тієї мети рухатися (те, що зветься випробування славою).
Але окрім цього, додатково, як мужчина поважного уже віку, дещо мушу по тексту і зауважити.
"...бальзаківського віку Барбі – завідувачка бібліотеки. Висока, струнка, білява. Тонкі ніжки, талію хоч обхоплюй обома руками. Ось тільки дорогий тональний крем вже не заштриховує зморшок під очима. Хіба що пом’якшує, візуально згладжують їхній контур."
Молодість, дорога моя Елен, повірте мені на слово, минає надто швидко, щоб так недоречно пускати шпильки на адресу даного персонажу. Прийде час і Ви теж будете використовувати "Loreal Revitalift" чи щось подібне, бо жінка хоче завжди залишатися жінкою. Особисто я поважаю людей, котрі уміють підтримувати себе в належній формі усе життя.
Допускаю, що Ви хотіли сказати щось інше, але тоді варто було б це виправити, змістити якісь акценти. До речі, я написав би так: "... Точені ніжки, талія, котру можна двома долонями охопити." Бо коли двома руками потрібно охоплювати - то вже не талія, а черево на "тонких ніжках". І ще, одна одруківочка: пом"якшує - згладжують (однина - множина).
З повагою - ВВ.

Пане Володимире, дякую за відгук! Приємно, що Вам сподобалось. Ви дуже точно підмітили, що шлях до мети набагато важливіший за її досягнення. І не існує критеріїв, за якими можна визначити, варто писати людині чи ні. Бо навіть відносно слабкий автор з часом може написати щось справді талановите.
Щодо бібліотекарки... Якщо я і дозволила собі легку іронію, то не зі зла. Сама поважаю, навіть захоплююсь жінками, котрі тримають себе у формі і в будь-якому віці виглядають чарівно. Моя колега у 62 роки записалася на східні танці і зараз виробляє вправи, на які я у свої 30 нізащо б не спромоглася.
З повагою, Елен.

© Олена , 22-10-2014

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.78810715675354 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ренделл Манро «А що, як?.. Серйозні відповіді на абсурдні запитання»
Згадайте усі найабсурдніші питання, які ми ставили у дитинстві дорослих, і на які не отримали відповідей. …
Анжела Дакворт «Крок за кроком». Чому талант не тотожний успіхові?
Генії — перша асоціація з людьми, які стали успішними завдяки своєму таланту. «Крок за кроком» доводить, …
«Денний звук»: реально про нереальне
Пам’ятаєте клубок ниток із бабусиного кошика, що так і просить його розплутати? Цей клубок нагадує мандрівку …
Лі Бардуґо «Королівство шахраїв»: продовження історії про благородних злодіїв
Після виходу «Шістки воронів» — першої книги дилогії «Кеттердам» — стало зрозуміло, що читачам варто …