Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2438
Творів: 43655
Рецензій: 85098

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: МАЙСТЕР-КЛАС ДМИТРА ІВАНОВА, автор: Володимир Ворона)

© Яна Устимко, 03-08-2014
Перш за все хочу зауважити, що хоч цей допис і про поета, але все-таки прозовий. Тому варто його було публікувати у відповідному розділі.
Друге. Ви слушно зауважили, що на поезії знаєтеся мало. Не всі сучасні поети пишуть верлдібрами. Є досить гарної, вишуканої силаботоніки. Навіть тут, на ГАКу. Але , на жаль, мало хто її читає. Наприклад поезія чудового поета під псевдо Той, що греблі рве, лірика Сергія Татчина, Ніки Колонюк.
Не всім треба обов'язково бути лауреатами Шевченківської премії, щоб добре писати. І, зрештою, не всі теперішні лауреати є гідними цієї премії.

З повагою,

нічого не почалося. навпаки. побалакали і розбіглися. кіна не буде)

© Яна Устимко, 05-08-2014

почалоооося...

© анонім (92.112.51.—), 05-08-2014

так, я справді тупий троль)) а що?

© анонім (95.133.238.—), 05-08-2014

Яно, не можу зрозуміти, ти дійсно тупий троль чи бавишся в нього? У тебе непогано виходить))) Це не ВВ.

© анонім (95.135.163.—), 05-08-2014

даруйте, в третьому абзаці після правок виникла неузгодженість. має бути : "бо душа душею, пересічного читача може зачіпати і примітивне. якщо брати образотворче мистецтво, то пересічному поціновувачу швидше подобатимуться картини, наприклад, Мікеланджело і Рембрандта ніж Пікассо, Далі чи Єрки , оскільки перші є зрозумілими. але це не значить. що високим мистецтво є лише перші.

© Яна Устимко, 04-08-2014

давайте вияснимо остаточно. те, щО саме Ви хотіли донести Вашим дописом, це одне, інше - як читачі це сприйняли, зокрема я.
Бо те, що є у Вашій передмові суттєво відрізняється від тих пунктів, якими ви пояснили передмову у Вашому нижчеподаному коментарі.
особливо в тому, що молоді зверхньо ставляться до поезії старшого покоління. бо що воно таке- поезія стршого покоління? вірші, написані у класичному стилі сучасниками, чи класики? бо це не одне і те саме.

мені здається, що в цьому і криється вся суть допису. бо не у формі подання справа. сучасні філософські чи ні, закручені чи ні, верлібри чи білі вірші вірші, писані на папері чи моніторі, писані у стилі постмодерн чи якому-небуть іншому некласичному, можуть не уступати, а то й перевершувати за мистецькою цінністю римовану поезію, написану в класичному стилі.

бо душа душею, пересічного читача може зачіпати і примітивне. просте і зрозуміле, як наприклад картини Мікеланджело і Пікассо чи Рембрандта і Єрки.
пересічний читач не звертає уваги ні на образи, ні на інші тропи, ні на рими ( у римованій поезії), які для поезії як виду мистецтва таки мають значення. пересічний читач схоплює лише зовнішній прояв, суть, не заглиблюючись в барви образів.

ну і щоб культурно завершити дискусію, хотілося б почути відповідь щодо Вашого коментаря: "а по-друге, Шевченко, котрого Ви так мимохіть наділили копняком, не став би Кобзарем і українським Пророком". прошу мені розтлумачити, вказавши на мої ж слова, "наділили копняком" Шевченка???
це вже вдруге Ви звинувачуєте мене в тому, чого не було. перше - Голодомор, тепер ось це.

© Яна Устимко, 04-08-2014

Сподіваюся, що емоції уже відступили на задній план і у вас, і в мене. Давайте поглянемо тепер на речі тверезо. Перш за все, перечитайте, будь ласка, уважно мою прозову передмову. Я в жодному її місці не сказав, що нові форми, чи зміст новітніх поезій є негідними самого їх існування. Були три посили: 1. Серед сучасної поезії багато несправжнього. Але його так багато тому, що з"явилася можливість вільно виставляти "на люди" усе, що забажаєш. При цьому Ви не знайдете жодного навіть натяку на чиюсь конкретну персону. 2. На жаль, молоді прихильники нової поезії часом зверхньо ставляться до старшого покоління, що не виглядає ані розумно, ані хоча б толерантно. 3. Ось зразок поезії старшого покоління. Прочитайте і прорецензуйте.
Що вийшло в результаті - Ви самі знаєте, перечитайте ще раз і перший Ваш відгук. Я, як і 95% Ваших потенційних читачів, поціновувачів, волію сприймати поезію перш за все серцем, а тоді вже розумом. Якби було інакше - не хотів би я жити у такому світі, це по-перше, а по-друге, Шевченко, котрого Ви так мимохіть наділили копняком, не став би Кобзарем і українським Пророком. Взагалі мені здається, що ми з Вами навряд чи прийдемо до спільного знаменника, причому з багатьох причин, навіть з літературою не пов"язаних, тому маю пропозицію невдалий цей диспут якось більш-менш культурно завершити. Бажаю Вам натхнення, душевної гармонії і щастя. На все добре - ВВ.

© Володимир Ворона, 04-08-2014

це була я. щось розлогінило. хочу лише додати, що сучасних поетів, які пишуть в класичному стилі не так і мало.
але це не означає, що інші стилі погані чи незрозумілі. наприклад читачам. які люблять постмодерн чи символізм класика може видатися нудною і передбачуваною. тому не треба засуджувати того, чого не любите і не розумієте. звісно, я не про ерзаци. а про поезію.
якщо говорити про вірш - зауважу, це просто моя думка, ніяк не рецензія. тема серйозні і важка, сюжет обіграно гарно. але. для поезії не так важливий сюжет, як його подання - ц ене проза. технічно мені не подобаються скорочені форми. по-перше вони невластиві українській мові. по-друге, до них легше підібрати риму, ніж до повної форми. далі - страх не люблю мішанки діалектизмів з різних регіонів (розумію, що часом вживають абол для куражу або задля рими)- це звучить штучно. для сучасної поезії римування однакових частин мови в однаковому відмінку вважається технічно слабким. особливо дієслівні рими - ну це ж не 19 століття.

© Яна Устимко, 03-08-2014

я не поет, як Ви саркастично зазначили, і не критик, щоб оцінювати чиїсь вірші, тим більше вірші майстрів слова.
і тема Голодомору для мене багато важить.
але, наскільки я зрозуміла з Вашого допису, мова йшла не про тематику. Ви писали про форми сучасної поезії. от я і висловила власну думку з цього приводу. адже можна написати і про важливе примітивно з точки зору поезії. а можна написати про банальне, але зате як.
а вердлібр - це верлібр, вільний вірш без ритму і рими, і Ви прекрасно розумієте, що зайва літера - це описка.
на все добре навзаєм.

© анонім (178.94.172.—), 03-08-2014

Шановна Яно! Ви вже вибачте мене, що я зі своєю кострубатою мужицькою прозою вліз у Ваш вишукано шляхетний поетичний рай... Все ж сподіваюся, що гріх мій не є смертельним і Ви мене пробачите. Мабуть Ви, як справжній поет, надто близько до серця сприйняли мої слова, але ж що є, то є. От тільки Дмитро Іванов тут ні при чому. Я ж очікував рецензію не на свій прозовий вступ, а на слово Майстра. Ви обійшли це мовчанкою - Бог Вам суддя, та й що Вам та тема Голодомору, коли такі нападки на Ваші форми з боку дилетанта. До речі, а що воно таке - ВЕРЛДІБР?
На все добре.

© Володимир Ворона, 03-08-2014

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.46168303489685 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Андрій Крижевський «Евотон: трансформація»: Цивілізації в погоні за джерелом енергії
Незважаючи на те, що в інтернеті регулярно проводяться конкурси на фантастичні оповідання, якісної української …
Буктрейлер новинки «Чи скучила за мною твоя борода?»
Новинка видавництва Nebo BookLab Publishing — «Чи скучила за мною твоя борода?» — найніжніша і найзворушливіша …
Бог помер. Людина теж: Огляд книги «Angry Bird» Джанікашвілі
«Angry Bird» — книжка сучасного грузинського письменника Баси Джанікашвілі, яка містить лише дві п’єси: …
Назустріч власній тіні: Огляд І книги серії “Земномор’я” Ле Ґуїн
Вигаданий світ, і чарівники, і їхня школа, і дракони — але все не таке, як можна очікувати. Більш дивне, …