Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Покута, автор: Олеся Сімон)

Мова добра, жива, а от щодо сюжету маю зауваження.
Розумію, яка болюча зараз зачеплена Вами тема, і все ж...
От не вірю я в каяття ката-сепаратиста. Чи то Ви не до кінця висвітлили його мотиви до того, чи то я такий недовірливий, але не вірю, і все.
На Сході проти України, помимо всякого дріб'язку воюють дві категорії людей - найманці й ідейні. Ви вірите в каяття найманця, котрий за гроші вбив сотні? Та він за ті гроші свою душу купив, аби мовчала, або ж продав, щоби не мучила. А якщо той чоловік ідейний, дарма, що наш ворог, навряд чи він розкається, якщо ідеєю просякнута його душа.
А раптом то заблудлий, він не через десятиліття карати себе мусив, а ще в день страти, бо просто так убити людину може лише вбивця, інші ж усі мучаться або того ж дня, або ж не мучаться зовсім, переходячи у стан убивць.
Героїня Ваша - мені жаль її, патріота нашої Вітчизни. Але з-за того патріотичного кліше я так і не побачив живої людини з душею.
Не ради голої критики пишу рецензію, а виключно тому, що Ваш твір горнувся до душі, але так і не зміг зігріти її, щоб стало їй тепло й затишно, як на сповіді.
А спокута, вона має йти з душі, бо якщо тільки зі слів та сліз, вона половинчаста.
Ще раз прошу вибачення за відвертість, але хвалити ради похвали тільки не хочу й не буду. Образитесь - що ж, так і буде, переступите через неї - буду радий.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.037971019744873 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати