Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

і майже не критика...

(Рецензія на твір: Кохання у великому місті (Big city love), автор: Богдан Образ)

© IZZA, 26-05-2007
Писати критику чи аналіз твору, на мою думку, є заняттям дещо невдячним. Адже автор на те й автор, щоб неповторно виливати свою душу на папері. Проте врто зазначити, що у мене, як у представниці «протилежної» статі виникло багато суперечностей і протилежностей …
Оскільки я особисто знайома з автором цього твору, то передусім повинна про це забути … і я, повірте, забула! Забула, коли читала. Кожен рядок несе в собі стільки емоційних переживань, які так близькі усім, й не лише молоді, проте їй найбільше.
Дикість і жорстокість світу роблять нас дивними, важкими й незрозумілими оточенню. В такому світі не важко загубитись, а ще легше – не знайтись… Одній, самотній людині неможливо протистояти натискові країни, а ось рука об руку, рука в руці з коханою людиною… Так, це мрія. Мрія, яку ми всі пестимо в уяві і підганяємо під неї інших, вишукуючи балансу, втискуючи у вилиту форму.
Чи можливо провести пералель між світом реальним і книжковим? Так. Я вперше читаю такий крик і визг з вуст людини, здавалося сильної, чоловіка.
Наче в рамках щоденника герой ділиться своїми переживаннями і ми наче досліджуємо еволюцію його почуттів, переносимось в його стан.
Від маленької Юлі з метеликами до неї ж дорослої, яка так йому і не дісталась. А дісталась йому Тендітна квіточка (дивно, невже справді можна так назиивати дівчину, хай навіть подумки??). Герой, на диво, зрозумів, що вона не була «Призовою дівчиною» і не наробив одразу тих самих банальних помилок.
Шлях до кохання тернистий - дає нам зрозуміти автор. Це і не дивно. А чому так? Можливо, хтось і насаджує цей терен? Проте і він може цвісти.
Приємно, що оповідь закінчується хеппі ендом. А як же інакше?! Стільки невдач і поразок… А чи все було правильно? Він – маленька людина з мухами в голові, що при цьому є патріотом своєї країни. А ще він намагається зрозуміти жінку – теж похвально. Герой.. герой оповідання справді також хоче здаватися кращим, Героєм. Прикро, що героїв мало.
У наш час модно стало публікувати щоденники – свої чи вигадані. Чому? Ми хочемо бути почутими. Тож, думаю, не важко буде почути і цей голос. Адже герой таким чином прагне знайти людину, яка близька йому духовно, яка, дізнавшись про всіх його попередніх пассій, нічого не скаже зайвого, лише змусить забути про всі переживання.
«Почався новий день…І все буде добре..» . Ця фраза розтопила в мені критика.

P.S. Бракує тепер лише прочитати повний текст... навздогад писати важко.. а оцінюювати торт лише по верхівці дивно.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.039608955383301 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати