Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Одержимість (5). Частина I: Вектор - Північ , автор: Viktoria Jichova)

Тепер таки з упевненістю можу сказати - оте поєднання "чудових подорожніх заміток" з переживаннями героя не вельми вдало обраний хід. Внутрішнє життя героїні губиться в тій описовості. До того ж, не вірю, щоб оця внутрішня боротьба, яку веде героїня дозволяла їй усе так добре й тонко помічати. Здається, Віко, це головний ґандж, оте - "не вірю"... Тоді відповідно не сприймається ні перша лінія оповідки, ані друга. Принаймні я не відаю, як собі з цим порадити...
Надзвичайно вдало, як на мене, "обидва табори птаства галасливо сперечаються між собою" - не можна було краще передати роздвоєнність душі героїні.
Справжньою для мене загадкою є що в подальшому вчинить героїня. Адже після таких слів:
"Він - мій гріх, моя ганьба" - є два шляхи - щире, від усього серця каяття, бо героїня таки мусить усвідомити, що куди б вона не поїхала, куди б не утекла, її гріх піде за нею. Відпускає лише той, в якому розкаюєшся. Або продовжувати жити в ньому. Це надзвичайно цікава дилема, бо вона найчастіше стає перед людиною... Тому слідкуватиму...
Виловив блішку:
Так, і я зараз виплачуся досхоча (досхочу)
Гараздів,
Ю.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041307926177979 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати