Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Справжній горор...

(Рецензія на твір: Площа , автор: Уляна Галич (Консуело))

© Юрій Кирик, 19-12-2013
ВУНДЕРКІНДЕР
В шкільні роки Микола Лахман славився так званою «дзеркальною пам’яттю. Легко заучував на пам'ять цілі розділи з підручника.
Ним захоплювались його демонстрували як вундеркінда. Мало того, що Бог обдарував його невситимою жадобою знань, в ньому поєднувалась безмежна допитливість і феноменальна пам’ять. Усі прочили йому кар'єру науковця.
Лахмана цікавило все: біологія, география, теория поля, філателія, супрематизм, основи дресування . Він прочитував три серйозних книги в день. Триумфально закончив школу, легко вступив на філ-фак.
Університетська професура була збентежена. Лахман знав буквально все й вимагав нових знань. Вчені мужі доби напроліт просиджували в бібліотеках, штудіюючи для м.. забуті теорії і розділи науки. Параллельно Лахман слухав лекції на юридичному, і хімічному факультетах. Уникальна пам'ять і безмежна жадоба знань – в поєднанні – творили чуда. Та тут виявилась вражаюча обставина. Цими якостями натура Лахмана цілком і повністю вичерпувалась. Інших якостей у Миколи не було. Він народився генієм чистого пізнання.

Перша ж його курсова робота залишилась незавершеною. Він написав лише першу фразу. Вірніше, лише її початок, а саме: «Як нам відомо…» На цьому геніально задумана робота була перервана.

Лахман вирус фантастичним лінюхом, правда, якщо можна назвати лінюхом людину, яка прочитала десять тисяч книг.

Лахман не вмивався, не голився, не ходив на дискотеки, не повертев боргів і не зашнуровував черевиків. Надягати кепку він теж лінувався – просто клав її на голову. З университету Лахмана відчислили. Деякий час він був особистим секретарем аадеміка Побігайла. Спочатку все йшло прекрасно. Він годинамипросиджував в бібліотеці Акадеії наук. Підбмрав для Побігайла потрібні матеріали. Охоте ділився багажем, що осів в його пам'яті. Старенький учений ожив. Він щапропонував Миколі спільно


МАЙДАН

Пропозиції, що їх привіз Янукович після зустрічі з російським президентом ніби-то вагомі. Поступки виглядають значними. Лише поки що не знаємо плати за ці поступки. Яка ціна питания? Нам показали лише сир. Натомість не маємо навить приблизної уяви, як виглядає мишеловка. Безумовно, на нинішню годину, це посилило позицию влади. Ясно одне – це Рух у протилежний від Європи бік.

Подумаємо про інше – чи такий вже великий льдяник ми отримали від Росії? Ці гроші лише закриють дефолт. Тобто дасть можливість протриматись владі еще якийсь час.

Нині уже всем зрозуміло, що владу маємо дуже специфичну. Це не Кучма, який побачивши реакцию народу тихо склав повноваження. Ця не впаде від одного удару, як слушно наголосила Богословська. І як вона буде діяти? Теж не відомо. Це теж саме, що гадати, як би діяв Аль-Капоне, яки сидів у президентскому кріслі. Уже всем ясно, що влада не в стані адекватно оцінити ситуацію в країні. Так завжди буває, коли керманич надзвичайно боїться не лише свого народу, а й власного оточення і обмежує своє спілкування дуже вузьким колом притакуючих. Кожне слово, яке бодай прозвучить не так, я б це хотелось чути владі піддається анафемі.

Тішуся, що Европа і США нас гаряче підтримують, та примусити й змінити існуючу ситуацию можемо лише МИ. Знаючи, що цю злочинну владу не повалити одним ударом, треба бути готовим нанести сотню, тисячу ударів. Так, це гра нервів, як в дитинстві – хто перший кліпне.

Влада виграє лише у випадку силового сценарію, або ж коли Мадану не вистачить больше сили встояти. Тому наше завдання – не вступитися з Мадану. Час грає не проти Майдану, а проти влади.

Круглий стіл? Переговори? Звісно, річ добра. Тільки те, що ми бачили до дня сьогоднішнього лише симуляція круглого столу. Влада веде його на своему полі й за своїми правилами. Передовссім переговорний процес мусить вестись он-лайн! Мусимо усвідомити той факт, що вперше в своїй історії український народ став суб'єктним. Нині на Майдані ми спостерігаємо процес творення української нації. Майдан це нова Украина, якої ми до того ніколи не бачили. Це - нова реальність, і це лише коріння. Мусимо дивитись вперед. Думаю, треба все зробити для того, аби кращі його пред ставники мали шанс у 2015 році, То ж нині можемо говорити про три групи: влада, народ і опозиція. Мені здається, що не лише президент, не дуже розуміє, хто перед ним стоїть на Майдані. Це не дуже розуміє й опозиція, інакше б не «кормила» народ порожними гаслами, окриками й підскакуванням. Молоді люди, студенти, науковці, публика дуже амбітна, це помітили й наші іноземні гості, майже усе молодь не лише розуміє, а й володіє не лише англійською, а й іншими еуропейськими мовами.

Зараз мусимо збільшувати кількість наших Майданов. Аби були вони не лише на площах, а й у аудиториях наших університетів, в кав'ярнях, де відпочиваємо, у церкві, навіть на нашей кухні.

Різдво – найгарніше, наурочистіше, а іще найбільш піднесене свято. На Різдво можна собі дозволити запасти у транзіентну глобальну амнезію - короткочасну втрату пам’яті. У Різдво усі поголовно Свято надії свято свято або
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.040065050125122 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати