Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Є емоції, а стаття якась невиразна, аж на тебе не схоже, Юрку...

(Рецензія на твір: ДО ГАКІВСЬКОЇ ГРОМАДИ, автор: Юрій Кирик)

Нема атрофії. Є купа різних діалектів мови, вони собі живуть, безвідносно до того, чи існує усталена літературна, чи ні. Зате відбуваються трансформації, часто-густо потворні, той же суржик, наприклад. Або почварний мат - я багато разів чула, як люди практично спілкуються матюками, зрідка вставляючи в потік одне-два нормальних слова. Є молодіжний сленг - іноді смішний, іноді негарний, а іноді дуже влучний - такий собі новонароджений діалект. Є сленг програмістів - це щось з чимось. Цю пташино-машинну мову "чайнику" не подужати. Словом, мова - то портрет цьогочасного суспільства. Матюки розповсюджені через засилля хамства, суржик - через русифікацію та люмпенізацію, молодь креативить своє, професійні групи - теж вирізняються. Але смерті мови не бачу. І вже точно не літературна призводить до виродження, швидше - навпаки. Вона і є останнім форпостом, котрий якби що, здатен втримати її при житті. Так що ми, Юрку, не флудоблуди на цій землі, а просто хранителі еталону. :-)
Щодо виникнення нових мов... Сподіваюся, що коли генетики розроблять новий вид людини, здатний освоїти Титан, неодмінно цей супутник стане свідком народження нової мови. :-) (Ну, хто куди, а фантаст - до зірок :-)).
З повагою,
Наталя

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040657043457031 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати