Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Змусила замислитися....

(Рецензія на твір: Мій любий..., автор: Наталка Ліщинська)

Перша реакція - та, що на поверхні: яка чудова мініатюра! Жодного зайвого або неточного слова, кілька абзаців - і створено портрет міста, з любов'ю і тривогою за нього.
А друга реакція - хочу посперечатися! Не про Львів чи Венецію - в першому була так давно, що вже й не згадаю, в другій не була ніколи.
Але хочу посперечатися по суті :) - а чи насправді міста, що виникли на світанку людської історії, коли людство ходило в малюках чи підлітках, є старими порівняно з тими містами, що створює людство зараз, перебуваючи у віці поважному, а, може, навіть стрімко скочуючись в дряхління та немічність? Не знаю...
Дитяча усміхненість античних міст, хай навіть вони наразі лежать в руїнах, юнача чепуристість тієї ж Венеції, а, може й Львова - тобі краще знати :) - і безрадісна підстаркуватість сучасних міст-монстрів з криці, скла й бетону... закостенілі форми... скованість, омертвілість... кричущі фарби, як макіяж дами вже давно позабальзаківського віку...
Але, щоб висловити все, що я хотіла б заперечити, довелося б попрацювати не менше, ніж тобі над твоєю мінатюрою... Та й то навряд чи вдасться створити перлину їй під пару :)
То замовкаю. А це просто так... роздуми з приводу...
Звісно, тисну на всі-всі-всі кнопки
З повагою
Галина

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.028823852539062 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати