Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Історія, як історія,

(Рецензія на твір: День міста і ще двоє людей, автор: Іра Пемпусь)

побутова історія... Все залежить від того як її розповісти, як подати. Ви, Ірино, чудовий опівадач. Зазвичай не читаю таких великих текстів, усім раджу, (і сам це роблю), розбивати на декілька подач. Більша ймовірність, що хтось захоче перечитати ваш текст...
Тепер що до суті. Церква НЕ ДАЄ РОЗЛУЧЕНЬ, лише уневажнює шлюб. Єдина підстава для цього - подружня зрада, що й мало місце в оповідженій вами історії.
Кожен письменник (і не дарма!), пишучи побутову драму шукає якоїсь особливої сюжетної лінії. Це й Д. Лондон і Г. Ман, Б. Прус і К. Чапек, зрештою, легше перечислити тих, хто не писав. І кожен шукав ту "лінію", особливу родзиночку...
Якщо ближче до нас то звісно ж класичний приклад - І. Вільде зі своми "Сестрами". Як на мене, вона в україністиці схилила побутову драму у бік психологізму.
Ви теж пробуєте відповісти на психологічне: ЧОМУ? В той спосіб, що причиною розриву передовсім слугувала хвороба героїні...
Переконаний, що це не так, оскільки ви починаєте й закінчуєте розповідь розмовою зі священником, то мало б підрозуміватись, що йдеться про людей віруючих. Сім'я віруючих це ТРИ особи - молодята і Бог. Видко Його забули запросити. Від того й наслідки.
У кожному разі текст вартувало б скоротити щонайменше на половину. Від цього він би тільки виграв.
З повагою,
Ю.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.02692699432373 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати