Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Горор:

(Рецензія на твір: Янголятко, автор: Олена )

померла дівчинка обманом захопила тіло молодшої сестри і житиме тепер у ньому. Повинно би бути страшно, а нема тої атмосфери жаху, котра обов"язкова для містичного горору. Дрібниці на кшталт "савка" чи "плюхнулася" вичистити легко, проте серйозним недоліком є власне те, що від цієї історії мурашки спиною не бігають, чомусь у шкіру героїнь читач не влазить, а ідея про захоплення чужого тіла іншою особистістю не вражає свіжістю. Героїнь, до речі, я не бачу. От не виписані вони так, щоб я уявляла собі дівчат, їхню маму також не бачу внутрішнім зором. Зате непогано промальовані декорації (наприклад, горнятко - гарна деталь), а ще собака цілком добре вийшов. Роялем у кущах виглядає відьма-сусідка з її приладом переселення душ - дуже явно стирчать вуха автора, котрому треба викопати русло сюжету під течію задуму.
Що найгірше: в таких оповіданнях повинен бути ефект несподіванки: читача налаштовують на милу історію про янголятко, а тут - ба-бах. Та це ж горор! А що вийшло у Вас, Елен? Ви ж іще у назві натякнули на фінал. Може, я надто прискіпливий і уважний читач, проте мені лапки сказали забагато, я вже від початку чекала від "янголятка" підлості, що й справдилося. Пружина інтриги повинна спрацьовувати у певний, старанно відміряний момент, в ідеалі: що ближче до завершення, то краще.
З повагою,
Наталя

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039965867996216 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати