Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Рецензія на замовлення: два в одному.

(Рецензія на твір: Бабай, автор: Валерій Хмельницький)

Отримавши від пана Валерія несподівану заявку написати в одній рецензії і негативне, і позитивне («два в одному», за його висловом), фірма «РЕ-ЦА-ЦА», звичайно ж, зіткнулася з проблемою. До того ж, у своєму творі автор прямо попередив, що той, хто з нього покепкує, отримає кулю, просто в лоб. Тому працівникам фірми довелося не лише напружити свої аналітичні здібності, але й проявити неабияку мужність, виконуючи цю заявку. Прошу мати це на увазі, коли хто наткнеться на нервовий вислів чи неадекватну асоціацію, викликану в рецензента віршем «Бабай».

До безперечного позитиву можна віднести той факт, що вірш поділений на куплети і кожен куплет має чотири строчки. Хотілося б зарахувати до позитиву і рими, які із завидною постійністю чергуються між першим і третім та другим і четвертим рядками строфи, якби не прикрий огріх у третьому стовпчику, де заримовано слова «конюх» – «долоні». Мабуть, замість слова «конюх» там мало стояти «коні», але в останній момент автор передумав, а виправити риму часу вже не вистачило.

Тепер поговоримо про героя. В цьому аспекті теж хочеться спершу сказати хороше слово. Герой твору – людина добра і жаліслива. Так, обіцяючи кулю в лоба, він пропонує жертві і зеленку, щоб дезінфікувати рану. Він любить швидку їзду («Верхи мчу, наче вітер. Тайфун. Ураган») – а який руський не любить швидкої їзди? Він не втрачає духу у часи важкої фінансової кризи («No problems, мій друже, хоч і грошей катма»). Бути ж водночас шансоньє і конюхом – то взагалі під силу лише непересічній людині.

На цьому можна було б і завершити, якби насправді наш герой не виявився елементарним злодюжкою. По ходу вірша він заліз в чужу квартиру, поїв усе з холодильника, а тепер сидить і «вминає», себто, втрамбовує у шлунку з’їдене, щоб легше було тікати ( з повним шлунком, як це одного разу трапилося з Вінні Пухом, можна і в дверях застряти!). Він і путану хоче зняти на халяву, бо сам признається, що «грошей катма». Вобшім, непривабливий тип. А тут ще й фраза «Із такими, як ви, на дорозі не стану». Вона потребує детальнішого розбору. Тут є два варіанти інтерпретації. Або це натяк на інший, популярний у народі, але грубий для поезії вислів про поле, на якому герой не хоче з нами навіть по нужді сідати; або це ще більш одіозний натяк на те, що ліричний герой, знявши з дороги путану, сам стає на її місце. Як бачимо, обидва варіанти далекі від позитиву.

Легка загадковість, яка має бути присутня в хорошій поезії, у творі Валерія Хмельницького, безперечно, є. Але іноді автор перебирає міру. Так, досі нам залишається невідомим, до чого в сюжеті з погонями шансоньє і конюх? Може, герою, який виступав десь на концерті з бродячими артистами, не заплатили гонорару, і тоді він украв у господарів коня? Одним словом, роздумувати над цим ніколи, бо в ступор читача відправляє остання фраза про фігушки. Це ми, читачі, на всі погрози героя кажемо йому «фігушки вам»?!! Тоді даний рядок явно треба віднести до позитиву, віддавши належне прозорливості автора.

На цій оптимістичній ноті дозвольте відкланятися і, за прикладом автора, помчати геть, наче вітер. Рятуючись від справедливої помсти «Бабая».

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026673078536987 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати