Уночі я жую, на світанку - вминаю.
Не догнати мене, бо все ‘дно – утечу.
Як злякаюсь когось, погука́ю: "Баба́ю!" -
І по-дружньому дам бабаю́ по плечу.
А з такими, як ви, на дорозі не стану.
Вам не брат і не сват. Ані кум, ні кума.
В ресторані зніму найдорожчу путану.
No problems, мій друже, хоч грошей катма.
Я тепер - шансоньє. За сумісництвом - конюх.
Верхи мчу, наче вітер. Тайфун. Ураган.
Над байраком лечу, і в гарячій долоні
За руків'я стискаю холодний наган.
Покепкує хто з мене – отримає кулю.
Просто в лоб, не інакше. "Зеленку" я дам.
Не залишиться куль - покажу усім дулю.
І почую у відповідь: «Фі́гушки вам!»
