Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Психологічна субстанція

(Рецензія на твір: Пітер Пен* з Пекарської (2), автор: Юрій Кирик)

Певно головному герою подобається жити у власній фантазії. І я зовсім не здивуюсь якщо Жадан несподівано прокинеться від казкового сну чи може сидячи у кріслі качалці закритий теплою ковдрою на тирасі дивлячись на пізньоосінній сад допише останні рядки свого життєвого твору, і вони будуть приблизно такими: я так хотів залишити в собі дитину, що загубив своє дитинство у власній самотності. Певно самотність це єдина людська риса, яка не має докорів сумління лише твердження того, що ми творимо себе самі, себе та своє життя. А коли життя закінчується, то починається смерть. І це найбільша пригода яка може статися з людиною в процесі власного творіння.
Як на мене Жадан - це психологічна субстанція - самозакохана, безвідповідальна , легковажна, небажаюча ділитись собою із світом… Але це не риси характеру героя, це його страх перед таким собою. Тому він створює для себе реальну казку у якій зручно бути маленькою, але занадто дорослою людиною, адже дитина – це також людина.
Може це вже моя бурна фантазія, певно справа в Пітері Пені – маленькому хлопчику, який живе у кожному дорослому мужчині, і дорослій мамі Венді, яка живе у кожній маленькій дівчинці.

Наснаги, Юрію, в написанні тай у житті.
З повагою, фея Дінь-Дінь :))
або просто Світлана :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038416862487793 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати