Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Жива фантастика

(Рецензія на твір: ПОДОЛАННЯ НЕПРИСУТНОСТІ, автор: Юрій Кирик)

У доброму тексті переживаєш інше життя, отак, як твоя героїня стала альбатросом і відчула себе птахою. В тебе вийшло, Юрку, ця частинка дуже жива.
Що трохи різало око: львівська гвара не дуже надається до фантастики, а ще не варто її вкладати в уста чи не кожного свого героя. В ідеалі будь-який герой від головного до другорядного мав би послуговуватися своєю мовою. Молодий вчений - троха термінології не завадить, слово "респондент" - якраз на місці, але виключити б слова на кшталт "рахуби" чи "набутку", журналістка, а ще й молоденька, повинна б уникати словосполучень на зразок "тактильного контакту" або "піде в рінь", а от шеф вийшов цілком правдоподібний у своїй манері говорити. Та це дрібниці.
Цікавіша етична проблема. По суті, проблема свободи волі. Наші думки - це територія абсолютної свободи, тільки хочи або можи :-) думати вільно. Як корелює наш вельми декларативно просунутий щодо поваги до волі іншої людини час і описане в твоїй новелі бажання залізти в думки, емоції іншої людини? Присутності чоловіка і дозволу шефа, мабуть, не вистачає, ще б дозволу Ореста мусили б запитати, нє? Після історії з вивільненим атомом вчені начебто вміють вже розрізняти такі тонкі матерії, як етика застосування винаходу. З іншого боку, я собі не уявляю, щоб надала право комусь на перегляд кіна моїх переживань, думок. Люди часто нарікають на самотність і непорозуміння, але окремішність, індивідуальність - це також привілей власного простору, внутрішньої країни, котра належить мені і тільки мені. Чи закохана молода жінка здатна піти на злочин вторгнення в найприватніше - так. Але асистент і його шеф не настільки ж наївні. Словом, отут не вірю. Треба би застосовувати хитрість з дослідом на живому Орестові. Викрасти той мелафон :-) чи ще щось придумати, але згоди Ореста нема і вчені - ні сном, ні духом, а ініціатива виключно героїні.
Дякую за цікавезний текст, Юрку, чекаю продовження, сподіваючись здивуватися. :-)
А назва, що вже казала раніше, та мушу повторити, бомба, цимес!
З повагою,
Наталя

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042104005813599 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати