Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Прочитавши НУАР

(Рецензія на твір: Вечір, автор: Ковальчук Вова)

подумав, що то якийсь інтелектуал витягнув з шафи давно забутий жанр (Нуар – з французького Noir (черный). «Film noir» – «чорный фільм», так французькі кінокритики у повоєнний час характеризували напрям американского кіноматографу (песимістичний настрій і цинічне ставленння геть до усьго). То й собі гадав, якщо "Нуар", то мав би це принаймні бути кіносценарій, ан ні - проза.
Текст мене вразив, на жаль, не оригінальністю, а навалом недоречностей, як: "нервові рухи руками", "рушила крізь столики", "з декольте, котре доказувало існування Диявола", "Музика розбитих пляшок смутку", "йому здалося, що дим співає як вона, та що голосом фільмує відчуття".
"Перед його поглядом розкинулося все приміщення. "Чорне як забальзамований спогад" - якщо забальзамований спогад, ще якось міг би бути, то "чорне" ні до чого - забальзамовані речі не втрачають своєї барви.
Порівнання теж шокуючі: "Соковите (м'ясо), як молоденькі дівчата, воно рвало всі його смакові рецептори на шмаття. Або: "вродливі мов дощ"...
Не збагачує текст навала русизмів: "затушив цигарку", "грають для різного сброду по ресторанам", "крупний мужик". Звісно, далеко не повний перелік.
Щось не дуже смачне і взагалі не читабельне... То так би тепер мав виглядати НУАР?

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026985168457031 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати