Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Вчіться, ГАКівці :)

(Рецензія на твір: Клятий Жорже!!!, автор: Святослав Чирук)

Шановний автор вжив слова, яке вживається тільки у цьому тексті. Це легко перевірити за допомогою Гугля. Введіть запит "циркумвалаційна" і побачите у результатах лише ГАК та перелік ще не написаних статей з архітектури у Вікіпедії. Браво. У постмодерністів таке унікальне слово якось по науковому називається :)

Так само ретельно пропрацьовані усі середньовічні реалії оповіданнячка, усі ці лосини кавалерів, дамські декольте, обладунки лицарів та ландскнехтів, прізвища баронів та маркізів, папських легатів тощо. Просто чудово, давно вже не читав такого оповідання, яке примусило б мене згадати "Геца фон Берліхінгема" Гете чи деякі "середньовічні" страшилки Едгара Алана По.

Дещо дивним видається, що все це відбувалося на місці пагорбів, які тяглися від лісу до річки Гультяви , настільки автор маленькими штрихами відтворив саме західний світ.

Без деяких анахронізмів, все ж, не обійшлося, бо головний герой був був тупуватим хлопчиськом із безліччю комплексів та страхів . Потім ці комплекси ще раз спливуть посеред "сердньовічного" тексту листа. Як сказала б одна українська письменниця "Фройд би плакав". Бо це саме він винайшов ті кляті "комплекси", а до нього усі люди жили собі спокійно без психоаналізу, бо не занли, як те називається :)

Ще дуже сподобався перелік того, чого у цьому місці не було і принцип історизму щодо цього переліку. Від мегалітів до космодрому й китайського гуртожитку :)

Трохи заплутаний "хронотоп" (пишу, не знаючи напевне, що саме я пишу, але мушу віддячити авторові за "циркумвалаційну лінію" і вжити незрозумілих нікому, крім Бориса Успенського, слів). Оповідання починається в наш час, потім продовжується вступним слвовм оповідача-слуги невизначеного часу, потім триває у сердньовіччі і закінчується вже знову у наш час.

Через цього слугу без часових ознак перехід у часі виразно не відчувається. Він взагалі виявляється зайвим, бо пообіцявши нам розповісти все устами слуги, автор далі про цього ж слугу пише у третій особі Гільйом стояв поряд, склавши руки позад себе, і турботливо, зі співчуттям, спостерігав за своїм господарем . Ніякої активної участі далі слуга у дії не бере, лише одного разу підказав головному героєві, де розташовано підземний хід. Це можна було б зробити і більш економно, НМД.

Так само повернення у наші часи, та ще й під ручку з тим Жорже, якось виразно не позначене і не вмотивоване. Тобто сюжетні ходи хотілося б бачити більш зрозумілими і "прочитуваними".

Але все це не варте уваги у порівнянні з "циркумвалаційними лініями"

Авторе, Пишіть Ще!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044594049453735 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати