

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	823
Творів:	12423
Рецензій:	19220

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Кілька фраз можна викреслити як зайві

(Рецензія на твір: ЖІНКА: «СОБАЧИЙ НЕДОГРИЗОК» чи МАТИ-БЕРЕГИНЯ?, автор: Оля BarabOl'ka:) Купріян)

Аплодую Вам за наукову (не побоюся цього слова!) працю. Якби вона була написана на 100 сторінках, то не так би зачепила, повірте мені.
Дві фрази з Вашого дослідження я б викинула як зайві (хоча Вас до цього не примушую):

"Але воно того варте, пані та панове, повірте на слові". Чи варте "воно" того, читач має не "повірити на слові", а переконатися після прочитання твору (відповідно, і першоджерел, на які Ви посилаєтеся).

"Можливо, корені антижіночого сміху слід шукати десь у глибинах української, ба навіть – слов’янської – ментальности?" Не радила б Вам обмежувати жононенависництво кордонами Славії. Особливо що стосується гумору, народних анекдотів. Відкрийте будь-яку "Антологію світового анекдота" (під ред. Ю. Нікуліна абощо) - і ви побачите, що під більшістю анекдотів про "тупих блондинок", Адама і Єву, феміністок, про подружню зраду - стоять написи: "амер.", "франц.", "ісп.", "казах." і т. д. Тобто в кожного народу - свій варіант такого анекдота (якщо тільки їх не складали українські емігранти).

Ну, а щодо середньовічних текстів... ну зрозумійте ви, нарешті: не можна думати про жінок і розбудовувати Велику Державу, Церкву, зосереджуватися на битві... Жінка настільки заповнює всю чоловічу субстанцію, що ні про що інше він думати не може, окрім як про неї. От і стали писати про те, що жінка гірша від зміюки... ще й на Біблію посилатися. Щоб чоловіки думали про колективне (державу), про те, що вигідно урядові (князю), а не кожен сам про своє.

А народна творчість, апокрифи - це волає єство чоловіка, який ніяк не може змиритися з тим, що Матір поставили вище за нього. Фройд казав про те, що жінка підсвідомо заздрить чоловікові, бо в неї, мовляв, нема такої штуки, як у нього... він просто "постіснявся" сказати: "і навпаки".

Можливо, ви й маєте рацію. Спасибі за корисні завваги:)
тільки-от я не покликалася на Біблію. Біблію залишу на іншу "наукову роботу":)).
З повагою, Авторка.

"Але воно того варте, пані та панове, повірте на слові". Чи варте "воно" того, читач має не "повірити на слові", а переконатися після прочитання твору (відповідно, і першоджерел, на які Ви посилаєтеся).

Це апеляція до слухача, риторичний прийом. Викреслювати не треба, НМД. :)

Антон Санченко

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.0100328922272 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design